Після тривалого затишшя у Вінниці знову почали розігріватися пристрасті, які яскраво свідчать про загострення протистояння різних політичних груп напередодні президентських виборів. Точкою прикладання сил на цей раз обрано посаду секретаря міськради — де-факто другу за значенням після посади міського голови. Свого часу на неї більшістю голосів було обрано Віктора Козака, який очолює обласний осередок партії «Реформи і порядок» (від минулої суботи — «Наша Україна») й має репутацію людини толерантної, здатної знаходити компроміси і згладжувати гострі кути.
Певний час до його роботи претензій ніхто не висловлював. А от протягом останнього року над головою Козака дедалі густіше збираються хмари: кілька депутатів спершу ініціювали заслуховування його звіту, який планували закінчити оргвисновками. Коли ж із задуманого нічого не вийшло і більшість такого розвитку подій не схвалила, вони почали збирати підписи за скликання позачергової сесії, на якій планувалося достроково припинити повноваження секретаря міськради — наперед заготовили навіть проект рішення. Отримавши звернення з цього приводу, підписане 19 обранцями (всього рада налічує 50 депутатських мандатів), міський голова призначив дату проведення сесії: 14 липня.
Щоправда, депутатська більшість висловила своє ставлення до нового витка «козацьких розваг» надзвичайно промовисто. На сесію з'явилося всього-на-всього... 11 депутатів (дві третини підписантів!), та й із тих зареєструвалися тільки семеро.
Усе це можна було б сприймати як курйоз, коли б за ситуацією не проглядалися добре знані політичні розклади. Як повідомили Віктор Козак та представники трьох основних депутатських груп на спеціально скликаній прес-конференції, напередодні окремих міських депутатів запросили на бесіду до заступника «губернатора», за сумісництвом керівника обласної організації СДПУ(о) Миколи Дмитренка. За попередніми даними, відпрацьовується ідея створення фракції об'єднаних есдеків у міській раді (яка, до речі, політично погано структурована і не має жодної партійної фракції — лише депутатські групи «за інтересами»). Цікаво, що по один бік міськрадівської барикади збираються представники сил, які підтримують єдиного кандидата від влади, а також члени команди колишнього міського голови Дмитра Дворкіса, по інший — представники опозиції чи близькі до неї.
Сам Віктор Козак у розмові з кореспондентом «УМ» пояснив ігри навколо секретарської посади трьома групами причин, основними серед яких є політичні. Віктор Анатолійович заявив категорично: «Я буду стояти на сторожі чесних виборів і не дам нікому застосовувати адмінресурс». Для міста, населення якого перевищує 360 тисяч, заява має істотне значення. Підтримку Козаку висловив і міський голова Олександр Домбровський: «Я на сьогоднішній день не бачу кардинальних недоліків, які б давали можливість створювати такий політичний і такий силовий ажіотаж навколо посади секретаря міської ради... В цій позиції я бачу бажання деяких депутатів міської ради зайняти цю посаду, хоч шансів немає ніяких».
Дехто вважає нинішні інтриги і спробою підкопатися ще й під Олександра Домбровського, який виграв минулі вибори за підтримки блоку «Наша Україна». Чітко вгадується також приціл на вибори в органи місцевого самоврядування 2006 року, до яких уже розпочало підготовку близьке до Дворкіса угруповання: створено нову недорогу газету, благодійний фонд. І, схоже, починається віддалене пристрілювання...
Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>
Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>
Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>
«В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>
Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>
Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>
