Акція «Вісла»: колектив УІНП вшанував пам’ять жертв
Під приводом боротьби з Українською повстанською армією польська комуністична влада депортувала українців із Лемківщини, Холмщини, Надсяння та Підляшшя до північних і західних регіонів Польщі. >>
Сто років без війни
В Україні також згадають про сторіччя з початку І Світової війни (1914—1918 рр.) Відповідні заходи заплановано, згідно з Указом Президента Віктора Януковича. «На державному рівні ці заходи офіційно в Україні ніколи не проводилися, — каже «Українській правді» член Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті жертв війн та політичних репресій Ярослав Жилкін. — До того ж українці в Першій світовій війні змушені були воювати на різних боках фронту, фактично один проти одного у складі ворогуючих армій (тобто одні — з боку царської Росії, інші — з боку Австро–Угорщини. — Ред.)»
До речі, вшановують 100–річчя Першої світової на офіційному рівні у Росії та Великій Британії. На спеціальну програму заходів у рамках ювілею уряд Великої Британії планує виділити 50 млн. фунтів стерлінгів
70–річчя Волинської трагедії
Цьогоріч виповнюється 70 років відтоді, як Волинню прокотилися масові етнічні вбивства українців поляками та поляків — українцями. Тоді з обох сторін загинули десятки тисяч людей. Нагадаємо, що десять років тому, до 60–річчя трагедії, в рамках політики встановлення історичної довіри президенти України Леонід Кучма та Польщі Александр Кваснєвський брали участь у жалобних заходах, які, зокрема, відбувалися в селі Павлівка Іваничівського району (там у 1943 році було чи не найбільше жертв братовбивства). Президенти урочисто відкрили пам’ятник жертвам Волинської трагедії і зачитали промови, в яких навзаєм попросили прощення в українського (Кваснєвський) та в польського (Кучма) народів.
Із метою підготовки спільних заходів до вшанування жертв трагедії область нещодавно відвідав посол Польщі в Україні Генрік Литвин. Начальник управління внутрішньої політики Волинської облдержадміністрації Андрій Мельник розповів агенції «Укрінформ», що основні події відбуватимуться у середині літа, зокрема планується спільний молебень біля пам’ятника у с. Павлівка, пройде велика міжнародна наукова конференція. До того на ґрунті зібраних у місцевих архівах матеріалів українці створять фільм про Волинську трагедію, а ОДА планує відкрити сайт, присвячений цій болючій темі українсько–польської історії, та зініціювати курс дискусій та лекцій у вузах.
Під приводом боротьби з Українською повстанською армією польська комуністична влада депортувала українців із Лемківщини, Холмщини, Надсяння та Підляшшя до північних і західних регіонів Польщі. >>
До кінця цього тижня, до 3 травня, у вестибюлі київської станції метро «Золоті ворота» можна роздивлятися фото і знайомитися з історіями героїв виставки «Життя після життя», присвяченої 40-м роковинам Чорнобильської катастрофи. >>
У ці дні, 108 років тому розпочалася одна з найуспішніших військових операцій Армії УНР — Кримський похід під командуванням полковника Петра Болбочана. Саме 24 квітня 1918 року українські загони зайняли Сімферопіль, а наступного дня – Бахчисарай. >>
На території колишніх сіл Острівки та Воля Островецька проведуть пошукові дослідження з метою виявлення останків селян, які трагічно загинули у серпні 1943 року. >>
Велика стіна Хотинської фортеці - однієї із найвідоміших в Україні оборонних споруд XIII—XVIII століть - частково обвалилася кілька днів тому. >>
У маєтку Донців-Захаржевських, що у Великому Бурлуці Куп’янського району, Григорій Сковорода створив чимало художніх і філософських творів. >>