Нема iдей глобальних i високих,
Один лишень демагогiчний гам,
А роки йдуть, вiрнiше, мчаться роки,
А вiз, як мовиться, i досi там.
Нема iдей, щоб оживляли мрiї
Й до щастя наш пришвидшували крок,
Неначебто кориснi зерна сiєм,
А вироста один чортополох.
Нема iдей, аби вони докупи
В палкiм поривi зводили весь люд
І мов набат вселенський, а чи рупор
Гримiли пам’яттю звитяжних Крут.
Нема iдей — немає i толоки,
В якiй душа б спiвала у людей,
То не життя, а лиш одна морока,
Коли воно позбавлене iдей.
Нема iдей, на жаль, нацiональних,
Приватнi лиш iдейки й груповi,
Що не наблизять прогресивнi далi
Й не стануть в українцiв на чолi.
Павло БОЙКО
Київщина