Не по паламарях подзвін

Жовтневий райсуд Запоріжжя, в якому триває слухання так званої справи паламарів, досі не зміг визначитися з долею трьох молодиків, підозрюваних у скоєнні вибуху в Свято–Покровському храмі 28 липня 2010 року. Нагадаємо, що того дня при вході у приміщення собору спрацював вибуховий пристрій, унаслідок чого загинула монахиня. У скоєнні злочину в стислі терміни (справа ж перебувала на контролі Президента Януковича) слідство звинуватило братів — Антона Харитонова та Сергія Дьо­міна, а також Євгена Федорченка. Хлопці, двоє з яких були церковними паламарями, своєї вини так і не визнали, їхні захисники акцентують на відсутності будь–яких доказів причетності хлопців до організації вибуху. Мовляв, правоохоронці поспішали відзвітувати главі держави, що злочин розкрито, тому схопили перших ліпших. Обвинувачуваним від 27 до 35 років, у разі визнання їхньої вини судом хлопцям загрожує від десяти до п’ятнадцяти років «колючки» або навіть довічне позбавлення волі.

Протягом останнього місяця Жовтневий райсуд міста Запоріжжя вже двічі оголошував перерву в слуханні справи. Такий перебіг судового слідства є непрямим підтвердженням фальшування звинувачень, переконані захисники обвинувачуваних. 21 лютого, приміром, прокурор три години зачитував обвинувачення, а за два дні дебатів суд надав слово лише двом захисникам... 28 лютого суддя Володимир Мінасов чомусь перервав Євгена Федорченка, який виступав з останнім словом, й оголосив перерву до 14 березня. А в середині березня знайшлася інша причина для перерви на два тижні — зайнятість одного із народних засідателів в іншому процесі. Хоча раніше це не заважало Феміді призначити іншого засідателя.

Незалежні експерти, як і сторона захисту, бачать одну причину відвертого затягування процесу: суд має докази лише... невинуватості підозрюваних, бо справа побудована винятково на «логічних фантазіях» слідства. 21 том матеріалів справи напрацьовано завдяки нічним допитам (зазвичай — без знімання з хлопців наручників!), провокаційними запитаннями, на які може бути лише одна відповідь, або свідченнями «підсадних качок», які щось там потрібне слідству чули в камері.

Запорізький «свободівець» Анатолій Пеньок каже, що у багатотомнику справи є сотні «ляпів», які є свідченням того, що «наша прокуратура є репресивним органом, який ніяк не може позбутися методів часів Вишинського». Але для чого суд узяв черговий «тайм–аут»? Невже в столиці врешті–решт (після майже трьох років численних клопотань і звернень) почули голос Ольги Дьоміної, матері двох обвинувачуваних? «Якщо виникне потреба, то ми звернемося і до Європейського суду з прав людини», — заявляє один з адвокатів Валентин Наливайко.

Як би там не було, але справою паламарів таки зацікавилися Генпрокуратура й омбудсман, а профільний Комітет Верховної Ради доручив Вищій кваліфікаційній комісії суддів розглянути дії колегії суддів на чолі з Володимиром Мінасовим.

Цікаво, що колишній прокурор Запорізької області Олександр Шацький не лише упевнений у невинуватості підсудних, а й висловив запорізьким ЗМІ власні міркування щодо того, кого варто було б затримувати у першу чергу. Для цього, мовляв, слідчі мали б виходити з елементарного: кому вигідно було підривати храм? І додав, що на місці вже зведеного собору спочатку планували звести супермаркет.

«Я вважаю, що даний злочин не розкрито, — резюмував Олександ Шацький. — За збігом обставин Свято–Покровську церкву підірвали якраз у день зу­стрічі російського патріарха Кирила з Президентом України Віктором Януковичем. Після НП і земля міської громади, на якій стояв пошкоджений храм, була передана під юрисдикцію УПЦ МП, і кошти для побудови нової культової споруди знайшлися... Уміє влада дослухатися до голосу потерпілих!»