Кадр з фільму «Атака кобри–2».
Світову прем’єру сиквелу «GI JOE. Атака кобри–2» відсунули аж на рік. А все через те, що готову картину треба було конвертувати у 3D. Як жартують кіношники, зняти фільм за місяць, а потім ще рік витратити на постпродакшн — зараз це нормальна практика. Хай там як, але команда проекту переконана, що нова «Атака» буде не менш успішною за попередню, яка вийшла в 2009 році й у світовому прокаті зібрала більше 300 мільйонів доларів.
Продюсер картини Лоренцо ді Бонавернура — з тих небагатьох майстрів, хто секрет успішної кінофраншизи не вичитував десь у підручниках, а винаходив сам, шляхом спроб і помилок. Автор саги «Трансформери» пригадує, як усе починалося: «Я подумав: закінчення першого фільму з натяком на те, що в Овальному кабінеті існує самозванець, є абсолютно унікальною ідеєю, яку було б цікаво дослідити...» Досліджувати доручили молодому режисеру Йон М. Чу, який на той час щойно завершив роботу над фільмом про Джастіна Бібера «Ніколи не говори «ніколи». Функцію «важкої артилерії» поклали на Брюса Вілліса, для героїв якого вкотре врятувати світ від катастрофи — це не проблема, а життєва необхідність. Також у фільмі знімалися D.J. Cotrona, Бьон–Хон Лі, Едріан Палікі, Рей Парк, Джонатан Прайс, Рей Стівенсон, Ченінг Татум.
Цього разу елітний підрозділ змушений буде протистояти не тільки своєму смертельному ворогу, підрозділу «Кобра», а й загрозі з боку уряду, яка може взагалі поставити крапку в їхній славетній історії... Одним із найпікантніших наголосів цього фільму буде непрозорий натяк на те, що злі сили заполонили Білий Дім і якимось чином потрапили в оточення президента.
«Я думаю, що 3D ніби запросить глядачів усередину фільму, — анонсує свою стрічку режисер Чу. — Ми покажемо багато різних місць, від Токіо до Пакистану і Гімалаїв, а 3D перенесе глядачів туди. Більше того, вони будуть відчувати екшен так, ніби вони самі знаходяться всередині стрічки. Удари Двейна Джонсона будуть більш відчутні. Ви не просто бачитимете рух леза шаблі Сторм Шедоу — ви відчуєте вітерець на своїй щоці».
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
