«Яка ж то каторжна робота — оцей театр...»

Позавчора в Театрі імені Франка вітали нових лауреатів мистецької премії «Київська пектораль». Щоправда, визначення «нових» у даному випадку виглядає не дуже коректно, оскільки добра половина з тих, хто того вечора підіймався на сцену, вже має у своєму активі одну чи й кілька «Пекторалей». Цю відзнаку у нас вручають із 1993 року, в окремих номінаціях часто конкурують одні й ті самi люди, а тому неважко було спрогнозувати, що і нині урочиста церемонія пройде під гаслом: «Ба, знайомі все обличчя!»

Головною особливістю цьогорічної «Київської пекторалі» стало те, що до складу експертної комісії оргкомітет вирішив увести студентів–театрознавців. Такий ось експеримент. Який, на думку Департаменту культури міста, мав би додати ефекту новизни відшліфованому алгоритму визначення найкращих. Оскільки «Київська пектораль», як вважають деякі особи, причетні до театрального процесу у столиці, не розвивається, виглядає одноманітно і рiк у рік втрачає інтригу. Цей експеримент спричинив чимало питань і спротиву. Хтось, так ніби між іншим, обурювався з приводу того, що вершителями доль стали ті, хто лише вчиться фаху (премія ж бо — професійна!). Були й такі, кого ця ситуація просто виводила із себе. І, чесно кажучи, обурення народних артистів iз приводу того, що їхню роботу оцінюватимуть студенти, можна зрозуміти... Хай там як, але цього року лауреатів «Київської пекторалі» визначали саме у такий спосіб...

Минулого року столичні театри випустили 87 прем’єр. Проаналізувавши цей список, можна виокремити наступні тенденції, які були зафіксовані й у попередні роки: загострюється конкуренція у номінаціях вистав для дітей, камерних спектаклів, акторських дебютів, тоді як молоді режисери вкрай рідко наважуються на серйозну «пробу пера». Через що номінацію «Режисерський дебют», яка не набрала достатньої кількості голосів експертів, цього року взагалі було знято. У шорт–листі «Київської пекторалі–2012» — усі найбільші столичні театри, а також — Новий драматичний театр на Печерську, «Студія Паріс», Муніципальний театр ляльок... Тихою сапою вони завойовують не лише нових глядачів, а й престижні відзнаки. Чого їм це вартує — знають хіба що керівники цих, та й багатьох інших столичних театрів, яким останнім часом доводиться самотужки шукати кошти на нові постановки і тішитися тим, що принаймні зарплату колективу поки що виплачують із бюджету. Як влучно зауважив на церемонії шевченківський лауреат–2013 Леонід Горлач, «яка ж то каторжна робота — оцей театр...».

«Режисерський дебют» — не єдина втрата цьогорічної «Пекторалі». Номінацію «Подія року» наразі також вирішили не присуджувати. Як визнали експерти, минулий театральний рік не був позначений аж чимось таким особливим, не гірший і не кращий за інші. Натомість путівник найдостойніших вистав, які ввійшли до рейтингу «Київської пекторалі–2012» і рекомендовані до перегляду, є розлогим і багатожанровим: «Перехресні стежки» та «Сон смішної людини» (Театр імені Франка), «Опіскін. Фома!» та «Войцек. Карнавал плоті» (Театр драми і комедії на Лівому березі), «Перехрестя» (Національна опера), «Лист Богу» (Театр на Подолі), «Корабель не прийде» та «Святою ніччю» (Новий театр на Печерську), «Циганський барон» (Оперета), «Білосніжка» та «Дюймовочка» (Муніципальний театр ляльок)...

Почесну «Київську пектораль» у номінації «За вагомий внесок у розвиток театрального мистецтва» отримала народна артистка України, педагог, професор Університету імені Карпенка–Карого Валентина Зимня. «Сорок років в інституті промайнули як один день, — зізналася на церемонії пані Валентина. — І мене тішить те, що й досі конкурс до нашого вишу не падає, приходять божевільні діти, в яких палають очі... Нормальні люди в театрі працювати не можуть...»

Гостей церемонії вітали представники міської влади — начальник департаменту культури Світлана Зоріна та заступник голови КМДА Віктор Корж. Світлана Іванівна традиційно наголосила, що фінансований доважок «Пекторалі», незважаючи на кризу, не зменшується і становить вісім тисяч гривень, а пан Віктор повідомив, що місто з нагоди свята цього року дарує працівникам театрів три квартири. Прийшов і міністр культури Леонід Новохатько, який зачитав вітання від перших осіб держави. Про добудову нового приміщення Театру на Подолі нині, на відміну від попередніх років, ніхто з можновладців уже не говорив...

ЦІНА ПИТАННЯ

Цьогорічна церемонія нагородження переможців «Київської пекторалі» відзначалася показовою скромністю. Чого вартий хоча б той факт, що в організаторів не знайшлося чи то коштів, чи бажання презентувати лауреату разом iз дипломом ще й квіти. Як того, власне, вимагає ситуація... Візуальну святковість події забезпечували хіба що два кошики квітів, які винесли на сцену від керівництва країни та міста. Водночас, як повідомляють «Наші гроші», посилаючись на  «Вісник державних закупівель», вартість угоди між Департаментом культури Київської міськдержадміністрації та КП «Агентство з обслуговування театральної та концертної діяльності» на проведення церемонії вручення міської театральної премії «Київська пектораль» становить 750 тис. грн. Таким чином ця подія стає дорожчою. Якщо в 2011–му проведення заходу коштувало 396 тис. грн., то минулого року — вже 550 тис. грн. Нині ж ця сума знову суттєво збільшилася.

ЛАУРЕАТИ «КИЇВСЬКОЇ ПЕКТОРАЛІ–2012»

1. «Краща драматична вистава» — «Опіскін. Фома!», Театр драми і комедії на Лівому березі, режисер Олексій Лісовець

2. «Краща музична вистава» — «Перехрестя», Національна опера, постановник — Раду Поклітару

3. «Краща дитяча вистава» — «Дюймовочка», Муніципальний театр ляльок, режисер — Михайло Урицький

4. «Краща камерна вистава» — «Корабель не прийде», Новий драматичний театр на Печерську, режисер — Олександр Крижанівський

5. «Краща режисерська робота» — Олексій Лісовець, «Опіскін. Фома!», Театр драми і комедії на Лівому березі

6. «Краща чоловіча роль» — Володимир Кузнєцов, Лемарес, «Лист Богу», Театр на Подолі

7. «Краща жіноча роль» — Лариса Паріс, «Елліни, етюди до трагедії «Аякс»», «Студія Паріс»

8. «Краща чоловіча роль другого плану» — Олег Стальчук, Баран, «Перехресні стежки», Театр імені Франка

9. «Краща жіноча роль другого плану» — Катерина Кістень, Княгиня, «Святою ніччю», Новий драматичний театр на Печерську

10. «Краще музичне оформлення вистави» — Олександр Курій та творчий склад вистави «Войцек. Карнавал плоті», Театр драми і комедії на Лівому березі

11. «Краще пластичне вирішення вистави» — Ольга Семьошкіна, «Перехресні стежки», «Сон смішної людини», Театр імені Франка

12. «Краща сценографія» — Борис Орлов, Ігор Рубашкін, «Корабель не прийде», Новий драматичний театр на Печерську

13. «Кращий акторський дебют» — Антон Соловей, Саша–Коля, «Найлегший спосіб кинути палити», спільний проект Центру Курбаса та театру «Відкритий погляд»