Завтра в Женеві завершується 22–га сесія Ради ООН із прав людини. За кілька тижнів її роботи несподіванок у пленарній залі не сталося. Цілком прогнозованими виявилися й випади фігурантів майбутніх слухань, зокрема білорусів. Білорусь «розбиратимуть» на наступній, літній, сесії Ради. «Ми проаналізуємо питання про наявність у цій країні в’язнів сумління, а також про дотримання головних політичних і громадянських прав у республіці», — сказав спеціальний доповідач про ситуацію в Білорусі Міклош Харашті.
Нашим сусідам дали час до початку червня — проте вони вирішили не чекати, а одразу ж завдати удару у відповідь. Наприкінці минулого тижня керівник делегації Білорусі Михайло Хвостов акцентував на порушенні прав людини у США та цілій низці західноєвропейських держав. Свавілля держави щодо своїх громадян, на думку білорусів, панує у Скандинавії, Великій Британії, Німеччині, Канаді, Швеції, Естонії. Окрім, хіба що, Росії, яка у переліку Хвостова не фігурувала. Позицію Білорусі підтримала посол Куби у Женеві Анаянсі Родрігес, яка заявила традиційне: звинувачення у порушенні прав людини «агресивні» держави використовують для виправдання свого втручання у справи інших держав.
Цікаво, але відповіді у стилі «самі такі» не було тільки від Китаю, який звинувачували за безпрецедентну кількість самогубств у Тибеті. Ініціатором «наступу» на Піднебесну також традиційно були США. Претензії однієї наддержави до другої полягали передусім у неправильній поведінці влади КНР щодо дисидентів і національних меншин. «Китай посилює контроль за інтернетом, переслідує адвокатів, які надають юридичну допомогу національним та релігійним меншинам, відбуваються арешти, безслідно щезають люди, зазнають тиску журналісти, що висвітлюють ці проблеми», — повідомили в американській делегації. Позицію США, наражаючись на можливий гнів з боку величезної країни–ринку збуту, підтримали Німеччина, Австрія, Чехія, Швеція.
Україна на цій сесії у число ньюзмейкерів не потрапила — незважаючи на те, що ми проходили процедуру звіту за дотриманням основоположних прав у нашій країні. Статус «сірого середнячка», мабуть, пасував нашій державі найбільше. З одного боку, ми не серед держав, які ставлять питання про порушення прав людини, з іншого — наразі не заслужили ще такого ставлення, як Білорусь. Делегації України, яку очолював урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини Назар Кульчицький, було надано 145 пропозицій щодо поліпшення прав наших громадян. Підсумковий документ готували три держави, які ввійшли до цього переліку шляхом сліпого жеребу: Саудівська Аравія, Камерун і Еквадор.
Із 115 зауваженнями ми погодилися, три схвалили частково, 27 — відкинули. Найрезонансніша відмова стосувалася прав сексуальних меншин, на чому особливо наполягала голландська неурядова організація. Втім, за словами Назара Кульчицького, додатковий захист вітчизняним нетрадиціоналам просто не потрібен — нове законодавство країни, розроблене нинішньою владою, забезпечує рівні права і свободи кожній без винятку людині. У тому числі й геям.
Юлія МАГДИЧ