За даними українського Центру дослідження суспільства, 2012 рік — третій рік перебування при владі Віктора
Януковича — виявився рекордним щодо кількості протестів та репресій в Україні. Про це свідчать результати дослідження ЦДС, проведеного за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та Національного фонду за демократію.
Минулого року в Україні відбулося 3636 протестних подій. Порівняно з 2011–м — це аж на 60% більше. Таке зростання кількості протестів пов’язане, зокрема, з електоральними кампаніями та передвиборчою боротьбою. Однак, як повідомляють експерти, третій рік поспіль під час протестів в Україні найчастіше порушуються соціально–економічні питання (у 2012 році вони становили 43%).
Піки протестної активності у 2012 році припали на липень (кампанія проти мовного закону) та жовтень (вибори до парламенту). При цьому і в інші місяці кількість протестів часто перевищувала найвищі показники за попередні роки. Навіть під час «Податкового майдану», виступів «чорнобильців» та «афганців» було зафіксовано сумарно менше протестів, ніж у 2012 році.
На початку 2013 року частка соціально–економічних протестів ще більше зросла і склала 53%. Натомість для політичних — зменшилась. «Люди просто стомилися від політичних обіцянок і чвар у Верховній Раді. Якщо вони й виходять протестувати, то це не так пов’язано з політиками, як з особистими вимогами, — коментує соціолог Володимир Іщенко, керівник відділу вивчення соціальних протестів Центру дослідження суспільства. — За результатами дослідження ми можемо помітити, що зросла кількість протестів за участю винятково аполітичних неформальних ініціатив — із 32% до 35%. Хоча відсоток і незначний, але помітно, що існує тенденція».
Ще кілька тривожних сигналів: дослідження зафіксували зростання числа конфронтаційних (18%) та насильницьких (10%) протестних акцій. Кожен десятий протест був не мирним, а насильницьким.
Під час політичних протестів найбільше людей протестують проти правлячої партії та Президента. «Не дарма ж за останніми соціологічними дослідженнями підтримка Партії регіонів відчутно знизилася», — каже в коментарі «УМ» Володимир Іщенко.
Найбільше невдоволених проживає в столиці — за 2012 рік кількість протестів у Києві становила 638. А найменше протестує Схід України. При цьому абсолютна кількість протестів у 2012 році зросла майже в усіх областях — окрім Запорізької, Сумської, Хмельницької та Полтавської, де спостерігається спадання протестних виступів. Найбільш незадоволеним залишається Захід: там порівняно з 2011 роком відносна частка протестів зросла з 19% до 24%.
Експерти вважають, що 2013 рік може стати новим рекордом протестної активності. За даними січня–лютого, в Україні спостерігається зростання числа протестів у порівнянні навіть із рекордним 2012 роком.
«Незважаючи на те, що опозиційна акція «Вставай, Україно!» приречена на невдачу, оскільки частка її учасників дуже низька і люди вже навчені на гіркому досвіді 2004 року, ми побачимо, що українці все одно будуть активними щодо протестів. Проте не так політичних, як соціально–економічних», — коментує правозахисник Володимир Чемерис, голова громадської організації «Інститут «Республіка», експерт всеукраїнської ініціативи «За мирні протести!».
Акція провідних опозиційних партій, яка, за задумом, мала б обернутися «повстанням всієї України», не матиме ніяких наслідків. Так вважають експерти, зазначаючи, що народ зневірився в організаторах цих виступів. «Люди не хочуть наступати на ті самі граблі. Ситуація сьогодення є дзеркалом 2004 року, коли багато хто повірив, але взамін нічого не одержав, — пояснює Володимир Іщенко. — На сьогодні опозиція не може запропонувати ніяких ідей, окрім зміни одного Президента на іншого». «Весна радше пройде під гаслами змінити соціально–економічну і політичну системи в Україні», — додає Чемерис.