Національна кухня країни — це як національний прапор — завжди впізнавана та улюблена. Її традиції формуються століттями і ґрунтуються на клімато–географічному розташуванні. Проте з часом з’являються нові рецепти і теж приживаються, стаючи народними. Подорожуючи буковинським маршрутом «Долаючи кордони: розвиток гірського туризму», я ловила себе на думці, як схожі український і румунський народи не тільки щедрою та смачною кухнею, а й ментальністю...

Цього тижня, коли розпочався Великий піст, згадався вислів: ми їмо, щоб жити, а не живемо — щоб їсти. Стриманість у виборі страв, незалежно від того, віруюча людина чи атеїст, — це вміння організуватися і досягати задуманого. А пісні страви корисні для здоров’я. У більшості випадків вони синонімічні дієтичним.