Людмила Добровольська: Кількість фактажу на одиницю ефірного часу в нас рекордна

15.03.2013
Людмила Добровольська: Кількість фактажу на одиницю ефірного часу в нас рекордна

Нова ведуча ерудит–шоу з 10–рiчною історією Людмила Добровольська.

Не багато глядачів пам’ятає, що десять років тому, у березні, на українському телебаченні стартував один з перших адаптацій міжнародних форматів — «Найрозумніший», версія британського Britain’s Brainiest Kid. Тоді виробляли програми наші «Плюси» спільно з російським каналом СТС. Згодом в Україні — після «розлучення» виробників з «1+1» — інтелект–шоу перемістилося в ефір «Інтера». Телезмагання ерудитів–підлітків, які вела харизматична Тіна Канделакі, заслужено тричі ставали лауреатом української премії «Телетріумф» та двічі — російської «Тефі». (В Україні проект був двічі найкращою дитячою і найкращою ігровою програмою.)

Несподіванкою для загалу наприкінці 2012 року стало повідомлення про те, що продовжувати виробництво рейтингового «Найрозумнішого» відмовився канал СТС, пояснивши, що програми для дорослих ставити в ефір вигідніше. А ще через деякий час з’ясувалося, що «Найрозумніший» з новою ведучою — Людмилою Добровольською вироблятиметься на замовлення телеканалу «Україна».

Минулої неділі ерудит–шоу з 10–рiчною історією, в якому з дітьми спілкувалася (російською) уже Людмила Добровольська, вперше за останні роки вийшло на новій для себе «кнопці». Рейтингові показники у програми, яку показували з 14.00, виявилися нижчими за середні каналу, особливо серед молодшої аудиторії. Логічних пояснень цьому кілька. По–перше, вихідний, коли досвятковують жіноче 8 Березня. По–друге, денний непраймовий час. По–третє, аудиторія «України», зазвичай, налаштована на інший контент, не зорієнтований на дітей. Для когось iз потенційних глядачів може бути принциповим те, що майже немає запитань, що стосуються української історії, науки та культури. І нова ведуча поводиться ще трохи скуто... Втім буде прикро, якщо перші рейтингові показники стануть визначальними для подальшої долі в ефірі «України» якісного ерудит–шоу, в якому змагаються школярі.

Про нещодавно зняті телезмагання юних знавців, які знають про готів — одне з германських племен, які орієнтуються у творчості Ван Гога і Сальвадора Далі, а в четвертому класі добровільно штудіюють підручники з хімії за 11–й, ми запитали у Людмили Добровольської.

 

«На випусках «Найрозумнішого» з Тіною Канделакі виросла моя донька»

— Пані Людмило, глядач вас знає як високопрофесійну ведучу теленовин. Ви самі приймали рішення змінити амплуа чи вас хтось підштовхнув до того, щоб ви взяли участь у кастингу ведучих «Найрозумнішого»?

— Пропозицію взяти участь у кастингу для «Найрозумнішого» я отримала від продюсера Володимира Оселедчика — людини, яка запускала цей проект. Завдяки саме його енергії цими днями «Найрозумніший» святкує 10–річний ювілей. Ідеєю створення української ліги ерудит–шоу Володимир Оселедчик ділився зі мною ще кілька років тому, але склалося усе тільки зараз.

— Як проходив кастинг? Ви перетиналися з іншими претендентами на роль ведучого ерудит–шоу? Скільки було претендентів?

— Як відбувався кастинг для інших претендентів, краще знають на каналі «Україна», мені ж це не відомо. Так само, як і кількість претендентів та їхні імена. Але знаю, що шукали саме серед українських ведучих.

— Майже 10 років ведучою «Найрозумнішого» була Тіна Канделакі. Перед початком роботи у проекті не було переживань з приводу того, що певна частина глядачів може не сприйняти вас?

— Для будь–якого глядача порівнювати ведучих — це, мабуть, природне бажання, якому не доводиться дивуватися і яке неможливо заборонити. Мені важко бути об’єктивною щодо Тіни — вона чудова ведуча з власним почерком, на «Найрозумнішому» з нею виросла моя донька. Тож мені сприймати шоу як поле суперництва його ведучих — погодьтеся, було б дивно, бо це — просто наступний етап життя проекту.

— Чи були та чи є ви особисто глядачем телевізійних ерудит–шоу?

— Колись ми всією країною дивилися сьогодні вже культові телезмагання в інтелектуальному казино «Що? Де? Коли?», потім був «Брейн–ринг»... Узагалі мені дуже імпонує, що ім’я, репутацію, статус у суспільстві і навіть гроші можна заробити у телегрі власним розумом. Мені здається, аксіома «бути розумним — модно» в Україні не досить популярна. Великою мірою у цьому винні ЗМІ, і насамперед — ТБ. Тому позиція телеканалу «Україна» з цього приводу надзвичайно тішить. Те, що дитяче інтелект–шоу зі слоганом «Україні потрібні розумні діти!» виходить на каналі, який називається  «Україна», як на мене, дуже символічно і дуже перспективно.

Юні телегравці — насамперед друзі

— Людмило, розкажіть, як ви готуєтесь до зйомок «Найрозумнішого»?

— Від початку процесу. Намагаюся побачити наших учасників ще до того, як вони, власне, ними стають: на кастингах. Потім обговорюємо з редакторською групою запитання, намагаємося знайти найточніші формулювання та найцікавіші теми. Наше шоу — це не тільки змагання, а й своєрідний відеоурок — кількість фактажу з найрізноманітніших царин знань на одиницю ефірного часу в нас рекордна!  

— Хто формує запитання для телегри?

  — Над запитаннями працює велика редакторська група, їх перепровіряємо кілька разів: аби були цікавими, відповідали віковій категорії учасників, мали коректне формулювання. Матеріал щодо кожного запитання переглядаємо за кількома авторитетними джерелами, якщо є хоча б найменші сумніви — відкладаємо.

— Як спілкуєтесь на зйомках із дітьми? Чи відбувається перед записом якась розумова розминка?

— Те коло, що ви бачите перед тим, як учасники стануть кожен перед своїм пультом, — і є розумовою розминкою і водночас психологічним розвантаженням. Ми намагаємося максимально розкріпостити дитину, і ще до початку гри пояснюємо: кожен iз них уже є переможцем, бо пройти відбір серед найталановитіших однолітків і стояти тут — вже неабияке досягнення. Згадуємо разом якісь речі, що можуть їм знадобитися у грі, відповідаємо на будь–які запитання щодо того, як вона відбуватиметься. Потім — усі бажають удачі один одному і на подіум наші гравці піднімаються вже насамперед друзями, і тільки потiм — суперниками.

— Скільки часу відбувається зйомка однієї програми?

— Запис однієї програми триває від 3,5 до 5 годин. За день зазвичай записуємо дві. Але в цих кількох годинах спресовані багатоденні зусилля великої команди фахівців.

—  Чи спілкувалися з батьками юних учасників «Найрозумнішого»? Що обговорювали?

— Батьки підходять уже після програми: дякують, переживають, чи побачили ми потенціал їхньої дитини, цікавляться моїм враженням від спілкування, запитують — коли, за нашими правилами, знов можна взяти участь у шоу. Радяться щодо подальшої освіти, запрошують у гості...

«Я відчуваю, що повернулася додому»

— Наскільки велика команда працює над «Найрозумнішим»?

— Ця команда і велика, і професійна, а її рушійною силою (і, власне, тим самим «полум’яним мотором», що є серцем «Найрозумнішого») є Володимир Оселедчик. Пам’ятаю, як горіли його очі, коли проект тільки–но стартував. Минуло 10 років, а той вогонь нікуди не подівся — він так само переживає за кожного учасника, знає про нього все, підтримує кожну дитину перед виходом на ігровий подіум, особисто бажає кожному удачі і контролює весь процес виробництва — від розміщення учасників у готелі до розгортання техніки на майданчику і процесу монтажу. «Найрозумніші» минулих років, уже дорослі, досі з ним радяться. До речі, такі «дорослі найрозумніші» зараз неабияк допомагають нам готувати до ефіру новачків. Атмосферу великої родини, яка свого часу панувала на «1+1», Володимир Давидович створив у Клубі найрозумніших і в команді, яка створює шоу. Я відчуваю, що повернулася додому.

— «Найрозумніший» показували в Україні, Росії, Казахстані. Чи змінюватиметься найближчим часом ця географія?

— За титул найрозумнішого у нас вже змагаються діти з України, Росії, Білорусі, Казахстану, Азербайджану, Молдови, є учасник, що прилетів iз Праги. Транслюємо шоу юних інтелектуалів поки що в Україні, а як буде далі — побачимо.

 

ДОСЬЄ «УМ»

Людмила Добровольська

Народилася в Одесі. За освітою філолог. Спочатку працювала в одеській незалежній газеті «Юг». Уперше вийшла в ефір одеської муніципальної ТРК «АРТ» у 1993 році. Працювала журналістом, ведучою новин, випусковим редактором редакції інформаційно–аналітичних програм, автором і ведучою програми «Силует».

1998 р. — ведуча денних випусків новин каналу «1+1». 1999—2008 рр. — ведуча основного вечірнього випуску ТСН.

2009—2012 р. — ведуча новин телеканалу «Сіті».

2012 р. — ведуча радіостанції «Голос столиці» (радіо «Динамо»).

2013 р. — ведуча ерудит–шоу «Найрозумніший» (канал «Україна»).

Нагороджена двома статуетками «Телетріумф» (2010, 2011).

  • Сашко Лірник: Казку пропускаю через себе...

    Хто не знає Сашка Лірника? Виявляється, є такі. Та з кожним новим днем незнайків стає все менше: то книга з Лірниковими казками до рук потрапить, то диск хтось перепише й дасть послухати, то на телебаченні Лірникову вечірню казочку тато з мамою увімкнуть. Казкар постійно спілкується з читачами, слухачами й глядачами, їздить з волонтерською місією на Донбас, а також за кордон, до українців діаспори. >>

  • Розкадровані мандри

    Професійна мандрівниця Ольга Котлицька цього тижня у Києві збирає друзів, щоб нагадати: телепроекту про подорожі, автором і ведучою якого вона є, уже 20. Спочатку був «На перший погляд», потім він трансформувався у «Не перший погляд». >>

  • Сміятися з леді-боса

    Навіть якщо комедії не ваш улюблений кіножанр, варто подивитися на неперевершений талант однієї з найсмішніших сучасних коміків — американської акторки Меліси Маккарті у новій стрічці «Леді бос», що цього тижня виходить у прокат в Україні. >>

  • «За мною там Непал, Гімалаї сумують»

    Телеведучий Дмитро Комаров на каналі «1+1» показав Камбоджу, Індію, Кубу, Болівію та інші країни такими, як ніхто не здогадувався. Він «вивертає» світ і показує його з вражаючих сторін. У кабінеті Дмитра в офісі «Плюсів», де ми ведемо розмову, ніби зібрані шматочки екзотичних країн, у деталях. >>

  • У новинах немає змоги «погратися»

    Упродовж останніх років вибагливі телеглядачі, які цінують свій час, усе частіше відмовляються від перегляду ефірів так званих великих каналів, де навіть у новиннєвих блоках орієнтуються на «інформацію розваг» — інфотеймент. >>

  • Провокатори з мікрофонами

    У Донецьк прибула група з 20 представників російських ЗМІ, перед якими поставлено завдання «фіксації обстрілів мирного населення українськими військовими», а також «консультацій» з організації провокацій, — повідомили в групі «Інформаційний спротив». >>