Тікайте з Бессарабки

       «Ми хоч бачимо, чим дихаємо», — цей вислів киян, яким дехто зі столичних мешканців себе втішає, виявився занадто реалістичним — у Києві незабаром можна буде навіть «помацати» те, чим ми дихаємо. Відтак місцеві фахівці заявляють, що екологічна ситуація у столиці досягла критичної межі.

      Всеукраїнська громадська організація «Громадський контроль» та Центр політологічного та економічного аналізу «Київ-ХХІ» провели дослідження в Києві та дійшли шокуючих висновків: жити в центральній частині столиці (як і в багатьох її віддалених районах) небезпечно. Так, у 10 контрольних точках міста, які перевіряє санепідемстанція, було зроблено заміри показників забруднення атмосферного повітря і взяті проби грунту на вміст радіонуклідів та важких металів. Як з'ясувалося, в усіх 10 точках забруднення повітря шкідливими газами у кілька разів перевищує допустиму межу. За словами представника ВГО «Громадський контроль» Володимира Довбаха, найбільш забрудненою є Бессарабська площа, де рівень забруднення перевищує норму в 10 разів (за санітарними стандартами, ступінь небезпечності забруднення повітря класифікується тут як «дуже небезпечний»). Не відстає і перехрестя бульвару Лесі Українки та вулиці Кутузова, де показник перевищує норму майже у 8 разів, на розі Великої Васильківської та вулиці Ковпака — в 7, на перехресті вулиць Саксаганського і Льва Толстого — більш як у 6 разів.

      Однією з причин такого вражаючого стану, певні екологи, є ігнорування екологічного законодавства. По-перше, це непоінформованість населення про вплив екології на стан здоров'я. «Якщо ви захочете дізнатися про кількість хворих у цих районах і про перелік захворювань, — каже пан Володимир, — то такої статистики вам ніде не нададуть — її просто немає: відповідні державні екологічні служби порушують законодавство, приховуючи від населення інформацію про екологічну ситуацію».

      Серйозною проблемою є спорудження у центрі міста будинків з паркінгами, зокрема зведення компанією «Житлобуд» такого будинку в районі Бессарабської площі. Архітектори вважають, що такі кроки не розвантажують центр міста від транспорту, а навпаки — сприяють перенасиченню його автомобілями. Катастрофічна ситуація в Києві зі зведенням автозаправних станцій. За словами пана Володимира, більшість заправок у столиці будують, грубо порушуючи відповідні норми, біля прибережних зон, буквально під вікнами житлових будинків, у паркових зонах — «на місці блакитних ялинок». Показовою є спроба звести заправну станцію «Етрекс-1» фактично на території Київського молокозаводу. «Лише завдяки втручанню громадської організації, — каже пан Володимир, — заправку не було споруджено».

      На думку голови правління центру «Київ-ХХІ» Ігора Мамчура, останніми роками спостерігається тенденція до подальшого забруднення повітря в Києві, і одна з найголовніших причин — не проводять екологічну експертизу проектів забудови. А найгіршим, мовляв, є те, що орган контролю за довкіллям у структурі Київської міськдержадміністрації надає дозволи на будівництво об'єктів без санітарно-гігієнічної та державної екологічної експертиз. Так, за даними екологів, Генеральний план забудови Києва не пройшов жодної із зазначених експертиз.

      Аби вийти з критичної ситуації, вважають екологи, слід припинити масові вирубки дерев і паркових насаджень під приводом «санітарної» рубки, а також вживати заходи щодо зменшення викидів у повітря. I, звичайно, дотримуватися законів.