Парламент Угорщини, у якому депутати від правлячої партії прем’єр–міністра Віктора Орбана ФІДЕС мають конституційну більшість, позавчора ввечері схвалив поправки до Конституції, незважаючи на масові протести всередині країни та критику Євросоюзу. За нововведення, які, зокрема, обмежують повноваження Конституційного суду Угорщини, проголосували 265 депутатів при 11 «проти» й 33, що «утрималися». Соціалісти — головна опозиційна сила країни — бойкотували голосування. Як наголошує агенція «Франс пресс», це вже четверта серія «недемократичних» поправок до Конституції, внесених депутатами від ФІДЕС.

Несподіванки не сталося — як і передбачали експерти, мешканці Фолклендських островів майже одностайно проголосували за те, щоб залишитися британцями. Як повідомляє Бі–Бі–Сі, на референдумі щодо підтвердження статусу Фолклендів як заморської території Великої Британії «проти» висловилися лише троє із 1517 виборців, що взяли участь у голосуванні, тобто менше 0,1%. Загалом із 2900 мешканців островів правом голосу наділені 1672 резиденти, тож явка на референдумі перевищила 90%.

13 березня 1707 року цар Петро І підписав закон «Про захист Вітчизни», згідно з яким мешканцям прикордонних територій належало здійснювати заходи перестороги, як–от заздалегідь готувати на болотах та в інших відлюдних місцях сховища для людей, а також для хліба й інших харчів на випадок війни. Дуже показовий закон у контексті історії Росії — унікальної країни, яка впродовж свого кількасотрічного існування або воює, або готується до війни. Що ж до підписаного Петром І закону, то найперше на думку спадає характеристика, дана вже цитованим мною маркізом Астольфом де Кюстіном, який влітку 1839 р. здійснив подорож до Росії: «Це завжди, це всюди та сама система, система Петра І, увічнена його наступниками, що є лише його учнями. Він гадав та довів, що волю царя Московії можна накинути законам природи, правилам мистецтва, правді історії, людству, кровним зв’язкам, релігії, усьому. Якщо московити обожнюють цього радше нелюда, ніж людину, то це тому, що вони мають більше пихи, аніж людяності. «Подивіться, — кажуть вони, — чим була Росія в Європі перед пануванням цього великого володаря, та чим вона стала по ньому, от що може зробити геніальний суверен...» Фальшивий спосіб оцінки слави нації».