За Шевченком нічого не видно

За місяць на посаді міністра культури Леонід Новохатько вперше зустрівся з пресою напередодні Шевченкових днів. І вирішив говорити тільки про підготовку до 200–річного ювілею. Чим дуже розчарував. Бо майже всі нагальні проблеми галузі, зокрема низка «музейних» скандалів, які потребують негайного втручання, залишилися — виходить так — поза увагою нового міністра. Принаймні поки що.

Можна припустити, що Шевченко для Мінкульту — це «наше всьо», тому за ним решти проблем не видно. Проте й нової інформації та рішень щодо «нашого всього» у міністра виявилося не набагато більше, ніж у його горезвiсного попередника Михайла Кулиняка. Так, пан Новохатько констатував відому істину: підготовка до знакової дати «проходить мляво і неефективно». Біда, як завжди, в тому, що бракує грошей. Та попри це головне завдання, яке поставило перед собою міністерство, — видати повне зібрання творів Шевченка і чотиритомник Шевченківської енциклопедії — буде, за словами Леоніда Новохатька, здійснено. Міністр нагадав, що ще в 2000 році був виданий указ Президента України щодо видання повного, 12–томного, зібрання творів Шевченка, проте дотепер світ побачили лише сім томів, останній — у 2005 році. «Це при всій патріотичній насназі урядів, політичних сил, Міністерства культури, — обурився пан Новохатько. — Ну хіба це не ганьба?! Цього року буде видано 8–й і 9–й том. Це я вам гарантую. І стахановськими темпами нам потрібно до 200–річчя встигнути видати решту три томи».

Розповів міністр і про широкі міжнародні обрії свята Кобзаря, які охоплять також Росію, Литву, Казахстан і Польщу. «Я вже провів переговори на цю тему з міністром культури Росії, він підтримав цю ідею», — повідомив Леонід Новохатько. І поділився складною для втілення дипломатичною амбіцією — «хотів би, щоб пройшла зустріч міністрів культури всіх цих країн, які б розробили та підписали спільний документ — план заходів зі вшанування пам’яті Шевченка». Загалом новий очільник Мінкульту мріє, щоб Тарасовий ювілей перетворився на свого роду «шевченківське Євро», охопив усю націю. Одним iз невеликих таких усенародних завдань є конкурс iз розробки ювілейного логотипу, оголошений Мінкультом. «Ми маємо яскравий приклад такого завдання, яке зібрало велике зацікавлення та ажіотаж у всього населення, коли розроблялася символіка Євро–2012, — пригадав пан Новохатько. — Чому б не зробити всенародним і шевченківський логотип? Тому залучаю кожного до розробки логотипу, всі умови можна знайти на сайті Міністерства культури». Але це, звісно, додаткові радощі свята. Головне, перерахував міністр, — провести ремонтно–реставраційні роботи на об’єктах (у Національному заповіднику в Каневі та національному заповіднику «Батьківщина Тараса Шевченка», у Музеї Шевченка в Києві), упорядкувати території біля пам’ятників та пам’ятних місць, спорудити нові об’єкти (музей Кирило–Мефодіївського товариства, пам’ятник в Астані, відновити садибу Енгельгардта, музей у селі Мошни), підвести шляхи та інфраструктуру до них...

Про «нешевченківські» плани міністр не схотів говорити, хоч «УМ» цікавилася долею дивного музею Десятинної церкви, який потрапив «під омофор» УПЦ Московського патріархату, а колеги з інших ЗМІ — ситуацією з директором заповідника «Пирогів», «заповідним» радником iз «плейбойським» минулим Владою Прокаєвою, некваліфікованим очільником Національного історико–етнографічного заповідника «Переяслав» та іншими скандальними «культурними кадрами». Пан Новохатько пообіцяв протягом двох тижнів провести ще одну прес–конференцію, «вирішальну».

Утім одне рішення все–таки постало — на час службового розслідування міністр відсторонив від посади Павла Довгошию, скандального директора «Переяслава». Нагадаємо, колектив цього музею під відкритим небом, який потерпає від свавілля та некомпетентності директора, звернувся до керівництва країни та громадськості з відкритим листом з проханням припинити нищення заповідника. Хмизу у вогонь додав недавній сюжет на телеканалі «1+1», у якому журналісти спровокували директора обговорити продаж музейного експонату за кругленьку суму. «Я вже попросив Олександра Ткаченка (гендиректора «студії «1+1». — Ред.) надати міністерству вихідний матеріал цього сюжету, і хоч це питання і не шевченківської тематики, але вважаю, що на сьогодні воно терміново потребує вирішення», — сказав міністр. Віктор Тригуб, редактор журналу «Музеї України», за таке рішення назвав Новохатька у своєму блозі «рятівником». Він пише, що міністр напередодні телефонував до журналу (а саме тут було оприлюднено відкритого листа переяславських музейників. — Ред.), цікавився баченням ситуації і «був шокований» від почутого.