Макет майбутнього пам’ятника Книзі.
Ідея звернутися до київської влади з пропозицією встановити в столиці пам’ятник книжці пролунала з вуст відомого барда і поета Володимира Шинкарука під час святкування Міжнародного дня письменника, що вже другий рік поспіль організовує 3 березня благодійний фонд «Нові традиції».
На вечорі було презентовано і проект пам’ятника, який планують встановити у парку Шевченка, навпроти корпусу Інституту філології Київського національного університету ім. Шевченка. Автором ідеї виступила українська дитяча художниця, що живе в Англії, Еліна Елліс, яка зобразила маленьку дівчинку, що, всівшись на постамент із семи книг, захоплено читає восьму. «Таким чином ми хотіли підкреслити, що дитина, яка спирається на книжки, піднімається над цим світом, — зазначила ініціатор акції, дитяча письменниця Лариса Ніцой. — Ми хотіли запропонувати не черговий монумент, а затишний європейський варіант, паркову скульптуру, яка викликатиме усмішку, на яку можна буде залізти, біля якої можна буде сфотографуватися. Тим більше що поряд дитячий майданчик, де завжди багато малечі. А, подивившись на пам’ятник, дитина і сама потягнеться до книжки. Принаймні нам цього дуже хотілося б».
Ідея пам’ятника, як і місце його встановлення, викликала жваву дискусію серед письменників. Брати Капранови порадили зробити дівчинку на пам’ятнику більш українською. А дослідниця дитячої літератури Наталя Марченко запропонувала встановити аркуконтур у вигляді розгорнутої книги, крізь яку з одного боку буде видно пам’ятник Шевченку, а з іншого — корпус Інституту філології. Як зазначили ініціатори акції, це — лише початок дискусії, але вселяє оптимізм, що ніхто не заперечив той факт, що пам’ятник книзі — річ суспільно необхідна.
До речі, у багатьох країнах світу існують пам’ятники книзі. Найвідоміші з них — у Берліні, Пекіні, Флеймені (Нідерланди), «книжкові» фонтани у Римі та Цинцинаті (США), є пам’ятники книжці в Росії, Польщі, Іспанії, Англії, Чилі, Індії, Туреччині. А у дворі Національної бібліотеки для дітей та юнацтва встановлена скульптура маленької дівчинки з книжкою в руках.
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
