Якщо «Вічник» Мирослава Дочинця став два роки тому рішучим кроком автора з популярної публіцистики у жанрову літературу, то минулорічний «Криничар» свідчить про успішне обживання й окультурення письменником новонабутих теренів із прозорим наміром сягнути попінтелектуального рівня — недарма рецензіями пішло гуляти порівняння Дочинця з Пауло Коельо.
Зрештою, важко не помітити векторної подібності обох літераторів, оскільки вже у першій літературній спробі «Многая літа...» Дочинцевим ідейним стрижнем було суто Коелівське: «Цілком у твоїх силах зробити, щоб світ довкола став трішки кращим». У «Криничарі» цей мотив сягає апогею: «Шукай радість, чекай радість, твори радість!»
У пресі не бракує порівнянь манери М.Дочинця з письмом інших відомих літератів, та не на всі варто беззастережно взорувати. Скажімо, Олег Коцарєв принагідно згадує Умберто Еко та Милорада Павича (ЛітАкцент, 28.06.2012). Це навряд, бо хоч який безберегий є постмодернізм, «пристебнути» до нього неотрадиціоналістський дискурс мукачівського письменника ніяк. Йому бракує головної компоненти італійця та серба — іронічної гри. М.Дочинець завжди зосередженосерйозний, як танцюрист, що боїться збитися з такту.
Ця надмірна серйозність свідчить, що наш автор усе ще шукає власний голос і репертуар, імпровізуючи зі шлягерами колег, які здобулися світового визнання. Утім, однозначно вирізнитися йому непросто, бо працює він на щільно залюдненому літературному майданчику, яким є мандрівний роман. Суто репортерський потяг розповідати всілякі бувальщини бере гору над усіма іншими літературними прийомами. «Такі трапунки я годен переповідати безкінечно», — каже один із персонажів «Криничара», очевидний однодумець автора. З десяток яскравих епізодів цього роману можна знайти у збірці газетних есе «Курси крою і життя. Рецепти маленьких щасть» (Мукачево: Карпатська вежа, 2012). Але у «Криничарі» авторське завдання набагато амбітніше: не калейдоскоп «маленьких щасть», а рецепт всеохопного людського щастя.
«Щастя — це бути очима і вухами Господа», — ось формула від Дочинця. Такий стан, взагаліто, дається кожному в дитинстві («там і досі моє серце»), та зберегти його дано одиницям. Проте решта може повернутися до втраченого раю через сувору школу виживання. Фізичноекзистенційне виживання — сюжет «Вічника». В основі ж «Криничара», сказати б, філософськоекономічний шлях навернення. Головний герой цього твору — такий собі Дейл Карнеґі ХVІІІ століття.
На перший позір — несподівана апологія багатства, та коли пильніше придивитися, то видно, як давно ця тема непокоїть автора. Вже у книжціембріоні «Многая літа...» є таке: «Гроші не головне. Але й здобути без них головне важко. Гроші не приносять щастя, але без них ще більше нещастя. Як ти до грошей — так вони до тебе». У «Криничарі» ж гроші піднесено до статусу своєрідного дао; про них слід думати, «як про найдорожче, найрідніше... Гроші — суть енергія, що дає людині можність». Гроші — як йога, як її осердя — прана («уречевлений різновид тієї енергії»).
Під таким ракурсом роман — так само виразно дидактичний, як і попередні твори автора, — стає такою собі школою для майбутніх олігархів, меценатів, всіляких шукачів щастя і навіть для чесних податківців. І головне — все можливо (знову привіт Коельо!). Суть книжки: «Господь думає про нас, але нашими головами». А найкраще тренування для голів, свідчить КарнегіКриничар, — «книжки, що вирівнювали його розмисли і, як тверді приступки, піднімали до ясних істин».
Отакаот добра мотиваційна література від автора з багатим словниковим арсеналом і засвідченим умінням плести з того розмаю вигадливі тексти, де звичні слова раптом яскравіють дивними сенсами, а вербальні екзоти — органічно посідають позірно буденні позиції. Проте, «не важить, як чоловік стоїть і як він іде. Важить — куди йде і куди приходить». Мирослав Дочинець у «Криничарі» вже дійшов товариства кращих письменників сучасної України. І схоже, збирається далі.
Сучасна українська проза / есеїстика / драматургія
1. Василь КОЖЕЛЯНКО. Діти застою. — Чернівці: Книги–ХХІ, 328 с.(о) 45,88
2. Юрій ВИННИЧУК. Танго смерті. — Х.: Фоліо, 379 с.(п) 41,00
3. Валерій ШЕВЧУК. Три листки за вікном; Птахи з невидимого острова. Сер. «Перлини сучасної літератури». — К.: АБАБАГАЛАМАГА, 702+384 с.(п) 40,24
4. Мирослав ДОЧИНЕЦЬ. Криничар. — Мукачево: Карпатська вежа, 332 с.(о) 30,24
5. Олесь УЛЬЯНЕНКО. Квіти Содому. — Х.: Фоліо, 251 с.(п) 26,12
6. Андрій КУРКОВ. Львівська гастроль Джимі Хендрікса. — Х.: Фоліо, 448 с.(п) 23,47
7. Таня МАЛЯРЧУК. Біографія випадкового чуда. Сер. «Зіркова проза». — Х.: Клуб сімейного дозвілля, 240 с.(п) 22,35
8. Володимир ДІБРОВА. Чайні замальовки. — К.: Пульсари, 196 с.(п) 20,71
9. Оксана ЗАБУЖКО. З мапи книг та людей. — Чернівці: Meridian Czernowitz, 376 с.(о) 18,06
10. Андрій БОНДАР. Моркв’яний лід. — К.: НораДрук, 208 с.(п) 17,82
11. Ярослав МЕЛЬНИК. Телефонуй мені, говори зі мною. Сер. «Бібліотека ЛітАкценту» . — К.: Темпора,224 с.(о) 15,06
12. Галина ПАГУТЯК. Уріж та його духи. Сер. «Приватна колекція». — Л.: Піраміда, 120 с.(п) 14,71
13. Євгенія КОНОНЕНКО. Російський сюжет. — Л.: Кальварія 12,00
14. Василь ҐАБОР. Про що думає людина. Сер. «Приватна колекція». — Л.: Піраміда, 132 с.(п) 11,71
Жанрова література (детектив / пригоди / фантастика / любовний роман /
історичний роман / молодіжна проза / автобіографії)
1. Юрій ЩЕРБАК. Час великої гри. Фантоми 2079 року. — К.: Ярославів Вал, 440 с.(п) 38,35
2. Григорій ГУСЕЙНОВ. Повернення в Портленд. — К.: Ярославів Вал, 368 с.(п) 34,00
3. Лариса ДЕНИСЕНКО. Відлуння: від загиблого діда до померлого. Сер. «Лавреати «Коронації слова». — Х.: Клуб сімейного дозвілля, 320 с.(п) 31,29
4. Михайло БРИНИХ. Хліб із хрящами. — К.: Ярославів Вал, 150 с.(п) 28,35
5. Володимир ДАНИЛЕНКО. Тіні в маєтку Тарновських. Сер. «Приватна колекція». — Л.: Піраміда, 180 с.(п) 23,06
6. Андрій КОКОТЮХА. Червоний. Сер. «Лавреати «Коронації слова». — Х.: Клуб сімейного дозвілля, 320 с.(п) 19,18
7. Михайло БРИНИХ. Хрустальна свиноферма. — К.: ГраніТ, 160 с.(п) 18,06
8. Василь ШКЛЯР. Ключ. — Х.: Клуб сімейного дозвілля, 256 с.(п) 17,88
9. Григорій ГУСЕЙНОВ. Господні зерна. Сер. «Бібліотека Шевченківського комітету». — К. : Український письменник, 678 с.(п) 15,71
10. Ірена КАРПА. З роси, води і калабані. — Х.: Клуб сімейного дозвілля, 320 с.(п) 15,65
11. Володимир ЛИС. Іван і Чорна Пантера. — Х.: Клуб сімейного дозвілля, 320 с.(п) 15,29
12. Галина ПАГУТЯК. Слуга з Добромиля. — Л.: Піраміда, 200 c. 14,71
13. Макс КІДРУК. Бот. Сер. «Лавреати «Коронації слова». — Х.: Клуб сімейного дозвілля, 480 с.(к) 14,29
14. Сергій ГЕРМАН. Інґе. Сер. «Червоне та чорне». — К.: Ярославів Вал, 248 с.(п) 13,18
Зарубіжна проза / есеїстика / драматургія
1. Умберто ЕКО. Празький цвинтар. Сер. «Карта світу». — Х.: Фоліо, 633 с.(п) 32,06
2. Мішель УЕЛЬБЕК. Карта і територія. Сер. «Карта світу». — Х.: Фоліо, 347 с.(п) 31,71
3. Стівен КІНГ. 11/22/63. — Х.: Клуб сімейного дозвілля, 896 с.(с) 26,65
4. Гюнтер ГРАСС. Бляшаний барабан. Сер. «Бібліотека Нобелівських лавреатів». — Х.: Фоліо, 955 с.(п) 26,41
5. Орхан ПАМУК. Мене називають Червоний. Сер. «Карта світу». — Х.: Фоліо, 638 с.(п) 20,12
6. Гюґо ГАМІЛЬТОН. Люди з веснянками. Сер. «Приватна колекція». — Л.: Піраміда, 204 с.(п) 17,65
7. Рей БРЕДБЕРІ. Твори в 3 книгах. Сер. «Горизонти фантастики». — Тернопіль: Богдан, 328+208+296 с.(п) 17,53
8. Генріх БЕЛЛЬ. Більярд о пів на десяту. Сер. «Бібліотека Нобелівських лавреатів». — Х.: Фоліо, 381 с.(п) 17,35
9. ДіБіСі П’єр. Світло згасло в Країні Див. — Л.: Батрахоміомахія; Ліга Прес, 360 с.(с) 16,24
10. Василь БИКОВ. Круглянський міст. — К.:Книга, 320 с.(п) 15,18
11. Марґеріт ЮРСЕНАР. Твори. Сер. «Класика». — К: Пульсари, 455 с.(п) 14,76
12. Кшиштоф ЗАНУССІ. Час помирати. Сер. «Карта світу». — Х.: Фоліо 12,47
13. Жан Марі Гюстав ЛЕ КЛЕЗІО. Золотошукач. Сер. «Лауреати Нобелівської премії». — К.: Видавництво Жупанського, 270 с.(с) 11,18
14. Аркадій і Борис СТРУГАЦЬКІ. Твори в 4 книгах. Сер. «Горизонти фантастики». — Тернопіль: Богдан, 198+250+268+328 с.(п) 10,71
Поезія / афористика
1. Сергій ЖАДАН. Вогнепальні й ножові. — Х.: Клуб сімейного дозвілля, 160 с.(п) 52,71
2. Ліна КОСТЕНКО. Триста поезій. Сер. «Українська Поетична Антологія». — К.: АБАБАГАЛАМАГА, 416 с.(п) 48,47
3. Ігор РИМАРУК. Божественний вітер. Сер. «Третє тисячоліття: українська поезія». — Чернівці: Букрек, 272 с.(п) 45,41
4. Олег ЛИШЕГА. Великий міст. Сер. «Приватна колекція». — Л.: Піраміда, 160 с.(с) 28,71
5. Тарас МЕЛЬНИЧУК. Князь роси. Сер. «Українська Поетична Антологія». — К.: АБАБАГАЛАМАГА, 288 с.(п) 21,12
6. НьюЙоркська група. Сер. «Приватна колекція». — Л.: Піраміда, 400 с.(п) 20,47
7. Сергій ЖАДАН. Ефіопія. Сер. «Сафарі». — Х.: Фоліо, 122 с.(п) 18,82
8. Леонід ТАЛАЛАЙ. Безпритульна течія. Сер. «Третє тисячоліття: українська поезія». — Чернівці: Букрек, 312 с.(п) 15,76
9. Станіслав БОНДАРЕНКО. Нічна розмова з Європою, або Таємниці наших літер. — К.: Ярославів вал, 80 с.(п) 15,53
10. Підказаний Мілош. — К.: Темпора, 166 с.(п) 15,29
11. Романси без слів. Антологія українських перекладів поезій Поля Верлена. — К.: Либідь, 408 с.(п) 12,94
12. Василь СЛАПЧУК. Вибране. — Луцьк: Твердиня, 584 с.(о) 11,29
13. Костянтин МОСКАЛЕЦЬ. Мисливці на снігу. Сер. «Приватна колекція». — Л.: Піраміда, 238 с.(п) 10,82
14. Богдана МАТІЯШ. Твої улюблені пси та інші звірі. — Чернівці: Meridian Czernowitz, 60 с.(о) 10,18