Старе кіно

Адміністрація Міжнародного кінофестивалю «Харківський бузок» оголосила збір документів та речей, які потенційно можуть стати експонатами Музею кінематографічної історії Харкова. Останній уже незабаром буде відкрито у приміщенні найстарішого кінотеатру міста «Бомер», де наразі проводять ремонт у спеціально відведених кімнатах.

Як повідомила співголова оргкомітету фестивалю Вікторія Маренич, харків’яни охоче приєдналися до розпочатої акції, завдяки чому архів майбутнього закладу поповнився десятьма афішами, що розповсюджувалися серед глядачів кінотеатрів «Ампір», «Мішель» та «Модерн» у період iз 1914 по 1917 рр. Такі невеликі програмки можна було придбати за 5 копійок, а якщо пощастить, отримати і безплатно. «Для нас особливо важливий кінотеатр «Ампір», — каже Вікторія Маренич, — тому що він знаходився у будинку по вулиці Сумській, 5, де мешкав Дмитро Харитонов — людина, яка дуже багато зробила для становлення кінематографа. До нас по­трапила його афіша з фільмом «Життя барона», знятим за п’єсою Максима Горького «На дні». Для нас це дуже важливо і тому, що цього року ми плануємо відкрити на цьому будинку меморіальну дошку митцю».

Афіші столітньої давності, як з’ясувалося, мало чим відрізняються від теперішніх. На них є, наприклад, коротка анотація фільму, що демонструватиметься тепер, й інформація про кінокартину, яку можна буде переглянути у кінотеатрі незабаром. Реклама на початку минулого століття теж щедро прикрашала всі без винятку афіші. На одній iз них, скажімо, розмістили інформацію про місцеву косметичну фабрику. Через такі «програмки» адміністрації кінотеатрів намагалися прищеплювати глядачам і правила достойної поведінки. Тобто наполегливо радили харків’янам не стовбичити у проходах та на сходах, не заходити до фойє у верхньо­му одязі, не залишати залу до дзвінка, не гупати стільцями в антракті й не скидати капелюхи та кепки при вході до приміщення. Схоже, основні традиції кінопоходів були сформовані ще сто років тому і мало змінилися до цього часу.