Недавно ця незвичайна жінка відсвяткувала своє 80–річчя. З цієї нагоди було заплановане засідання у Тернопільському прес–клубі разом з авторським майстер–класом з виготовлення витинанок, але пані Марта, на превеликий жаль, послизнулася і зламала руку... Втім немає сумніву, що після одужання все буде надолужено, бо така це вже людина.
Марта Чопик народилася 13 лютого 1933 року в селі Сонтків Яслівського повіту Краківського воєводства (Польща). Дитинство та юність минули в Болехові на Івано–Франківщині. Після закінчення Київського державного педагогічного університету, багато років пропрацювала логопедом у Тернопільській обласній дитячій лікарні. А коли вийшла на пенсію, раптом відкрила зовсім інший світ для самореалізації і щастя.
Почала писати вірші, робити оригінальні паперові витинанки й аплікації, а ще — колекціонувати вишукані жіночі капелюшки. Причому останні (має їх уже кілька десятків) пані Марта залюбки носить, змінюючи мало не щодня, за що її «охрестили» «тернопільською Катею Осадчою». І вони їй дуже личать, бо завжди підібрані з великим смаком.
Дитячі вірші Марта Чопик колись почала писати, аби потішити п’ятьох онуків. На сьогодні ж вона є автором майже двох десятків поетичних збірок, більшість з яких адресовані наймолодшим. Однак пише пані Марта і вірші про кохання. Вважає, що для цього почуття не існує вікових меж, що літа, навпаки, дають можливість краще осягнути всі душевні тонкощі людської любові. Про це, зокрема, вірші в її ліричних збірках «Це потрібно мені для життя» та «Чом в душі вогонь не гасне». Жінка читала їх на багатьох тернопільських імпрезах та в програмі «Надвечір’я», часто декламує на творчих зустрічах у бібліотеках та навчальних закладах міста.
А витинанки, художня аплікація та паперова пластика пані Марти — це вже справжня рукотворна поезія. Найперша персональна виставка таких виробів була організована Тернопільським обласним центром народної творчості у 1998 році, відтак роботи не раз виставлялися і в інших містах, включаючи столицю України. Причому Марта Чопик не лише демонструє свої роботи, а й з радістю проводить майстер–класи для всіх бажаючих, чому особливо радіють школярі. Часом пані Марта демонструє і колекцію своїх капелюшків, які також, однозначно, варті уваги. Не так давно в одній iз тернопільських шкіл така виставка перетворилася на справжнє модне дефіле за участю дівчат–старшокласниць.
Узагалi скрізь, де б не з’являлася пані Марта Чопик, навколо завжди починає вирувати життя. Бо ця незвичайна жінка з віком не лише не втратила смак до нього, а й навчає «смакувати» інших, навіть таких, що в правнуки їй годяться. «Вчіться бачити красу і шукати радість в усьому, — радить вона, — навіть у маленькому ґудзику».