«У мене зараз інші пензлики»
Учора в Порту розпочався фестиваль «Фанташпорту», на якому відбудеться світова прем’єра нової стрічки Ігоря Подольчака Delirium (сам показ запланований на 4 березня). Фільм заявлений у конкурсній програмі «Тиждень режисерів», серед конкурентів Подольчака в цій номінації — корифеї світового кінематографа Такасі Мііке, Кім Кі Дук та інші... Свого часу саме цей кінофорум презентував знакові для світового кіно стрічки «Дзеркало» Тарковського, «Сканери» Кронненберга, «Лабіринт Фафна» Гільйєрмо дель Торро, «Куб» Вінченсо Наталі, звання лауреатів «Фанташпорту» отримували Ларс фон Трієр, Педро Альмодовар, Денні Бойл... До Португалії Ігор Подольчак не поїхав — представляти картину вирушив продюсер Ігор Дюрич. Сам же режисер має інший клопіт — незабаром стартують зйомки його нової стрічки...
Слава, слава гегемону!
Американські кіноакадеміки згадали, що вони американці. Минулого року гору «Оскарів» отримав фільм, знятий у стилі чорно–білого німого ретро — «Актор», а тріумфаторами нинішньої, 85–ї, церемонії вручення найпрестижніших кінонагород США і, вважай, світу стали також стрічки «про те, як колись бувало». «Операція «Арго», «Лінкольн», «Джанго вільний» — усе це фільми історичні, точніше — фільми про історію США. Голлівуд є гегемоном кінематогрофічного ширвжитку майже у всьому світі. Черговим виплеском на екрани згаданих оскароносних стрічок він тепер понесе просвітньо–підручникову функцію — глядач вивчатиме кулуарну роботу президента Лінкольна над проведенням у Конгресі 13–ї поправки до Конституції США, яка відмінила рабство, і шпигунські справи ЦРУ під час Іранської революції 1979 року. Чи всі ці «історії про історію» є кіношедеврами після оскарівської церемонії — вже не суть важливо.