Стрiчки про криваві «совєти»

22.02.2013

23 лютого в Києві відбудеться перший щорічний документальний кінофестиваль про злочини більшовиків. Організатор заходу — Молодіжний народний рух України — пропонує до перегляду шість документальних стрічок про злочини радянської влади і Червоної армії, а також про історію боротьби за українську незалежність.

Так, з 11–ї години всіх охочих запрошують на вулицю Гончара, 33 переглянути фільм «Між Гітлером і Сталіним — Україна у II Світовій війні», знятий американським режисером українського походження Святославом Новицьким і присвячений пам’яті мільйонів жертв комуністичних репресій. Наступною до перегляду запропонують стрічку Григорія Кохана «Страчені світанки» — про намагання більшовиків встановити порядки у Західній Україні, виселення українців до Сибіру і боротьбу проти цієї окупації Української повстанської армії.

Окрім цього, глядачі зможуть подивитися латвійський документальний фільм «Радянська історія» про Голодомор і співпрацю СРСР iз нацистською Німеччиною; документальну екранізацію спогадів генерал–хорунжого УНР Всеволода Петріва «Українська революція» про визвольні змагання 1917—1921 років; фільм Івана Канівця «Тризуб Нептуна» — про революційну фазу становлення Українського державного флоту в 1917—1918 роках; стрічку «Стеком і шаблею», яка повідає про Михайла Гаврилка — митця, скульптора і повстанського отамана, організатора війська Українських січових стрільців і Сірої дивізії Армії УНР.

Після перегляду організатори запрошують до участі в «круглому столі» на тему «Роль кінематографа в руйнуванні радянських міфів». Дискутувати в питанні — святкувати чи не святкувати 23 лютого День захисника Вітчизни — запросили відомих режисерів, сценаристів, мистецтвознавців, громадських діячів.

«Ми не проти цього свята, адже багато українців воювали у лавах Червоної армії, отже, для них цей день дійсно важливий, — пояснює «УМ» голова Київського міського осередку Молодіжного народного руху Олексій Захарченко. — Але ми категорично проти, щоб цю дату нав’язували нашим дітям, які цього дня ідуть до школи чи дитсадків iз подарунками, як на свято. 23 лютого було створено так звану армію захисників більшовизму, яка потім під проводом того ж Муравйова нищила все українське».

Наступного тижня кінофестиваль помандрує Україною. Організатори намагатимуться провести аналогічні дискусії з показом правдивих кадрів у кожному обласному центрі й обіцяють зробити фестиваль щорічним. «У нас є свої національні герої і свята. Як, приміром, Покрова чи принаймні День Збройних сил. Нині Україна зіштовхнулася з проблемою, коли молодому поколінню нав’язують радянські міфи. Суспільство має знайти компроміс у ­цьому питанні й визначити єдиний день вшанування тих, хто справді віддав життя у боротьбі за незалежність», — каже Захарченко.

  • «Якби на Майдан відразу 100 тисяч вийшло, стріляти злякалися б»

    З Олексієм Колісником, відомим на Волині дослідником проблем державотворення, кандидатом психологічних наук, професором Східноєвропейського університету імені Лесі Українки, розмовляли за кілька місяців до початку другого українського Майдану, в серпні 2014-го. >>

  • Навіть Азаров намагався...

    Після Революції гідності мовна ситуація в Україні погіршилася, і  це відбувається тому, що уряд не представляє українську ідентичність, підтримка української мови сприймається як зазіхання на людські права російськомовних. >>

  • Яценюк — політик № 1 в Україні?

    Щонайменше дивними виглядають заяви так званих «одноразових» політологів чи експертів про те, що невелика пауза пішла на користь Арсенію Яценюку, і що вже невдовзі він зможе запалати «новою зіркою» на політичному небосхилі… >>

  • «Зараз іде загострення складної суспільної хвороби»

    У біографії заслуженого лікаря України Володимира Карпука є період, коли він, як кажуть, ходив у політику: був народним депутатом України від блоку «Наша Україна» у Верховній Раді 5-го і 6-го скликань, деякий час працював заступником голови Волинської облдержадміністрації з гуманітарних питань. Тобто спробував владу на смак у різних її іпостасях. >>

  • «Щоб ми перемогли»

    Цьогорічне вшанування Героїв Крут чи не вперше винесло на загальнодержавний рівень аналітичне, а не емоційне, як досі, бачення подій відомого бою. Упродовж майже 100 років українська поезія оспівує трагізм загибелі «300 студентів» і шпетить тодішнє керівництво УНР за «зраду» — мовляв, відмовилися від війська, самі сиділи в Києві, а хлопчики гинули. >>

  • Ангели над Майданом

    До кінця тижня у виставкових залах Центрального будинку художника Національної спілки художників України (вулиця Січових стрільців, 1-5 у столиці) триватиме сьома Всеукраїнська бієнале історичного жанру «Україна від Трипілля до сьогодення в образах сучасних художників». >>