Чимало громадян України за звичкою, нав’язаною ще за часiв сталiнського режиму, вважає 23 лютого святом, яке в радянськi часи йменували Днем Червоної, потiм Радянської армiї, а вже в незалежнiй Українi — Днем захисникiв Вiтчизни на пiдставi розпорядження колишнього Президента України Л. Кучми.
Безумовно, український народ має урочисто вiдзначати День захисникiв України, але дата 23 лютого аж нiяк не пасує для цього святкування. Адже незаперечнi факти переконливо доводять, що цей день, з iсторичної точки зору, не стосується безпосередньо України.
До того ж вибiр комунiстичними iдеологами в Москвi дати народження Червоної армiї є також як мiнiмум дивним. За майже бездоганно сфальсифiкованою бiльшовиками iсторiєю, саме 23 лютого 1918 р. щойно створена Червона армiя здобула блискучу перемогу над кайзерiвськими вiйськами Нiмеччини пiд Псковом i Нарвою. Цей комунiстичний мiф живе й нинi. 23–24 лютого 1918 р. червоноармiйцi зазнали нищiвної поразки й ганебно втекли з поля бою, здавши Псков i Нарву нiмцям. Отож, що святкує нинiшня Росiя 23 лютого? Зрештою, це справа громадян цiєї держави.
Згадаймо знову 1918–й буремний рiк. 22 сiчня 1918 р. Українська Центральна Рада своїм IV Унiверсалом урочисто проголосила Українську Народну Республiку вiльною, самостiйною державою. А вже 29 сiчня 1918 р. українськi студенти пiд Крутами героїчно загинули, захищаючи незалежну Україну вiд бiльшовицьких вiйськ Росiї пiд керiвництвом Муравйова. Як стверджують незаперечнi iсторичнi факти, в 1918 р. незалежнiсть Української Народної Республiки визнали Нiмеччина, Австрiя, Болгарiя, Туреччина... А от бiльшовицька Росiя, брутально порушивши умови Брест–Литовського мирного договору, пiшла проти України вiйною...
То що український народ має святкувати 23 лютого? Невже ми не маємо власної iсторiї, честi, гiдностi? В iсторiї України є чимало славетних дат, одну з яких влада i має законодавчо визначити як День захисникiв України.
Закликаю всiх порядних, чесних громадян України утриматися 23 лютого вiд святкування, яке аж нiяк не стосується нашої країни, принижує честь i гiднiсть українського народу.
На превеликий жаль, нинiшнiй режим Януковича—Азарова впроваджує не тiльки антинароднi реформи, а й вiдверто саботує нагальнi питання вiдродження iсторичної справедливостi. Чергове переписування iсторiї України на догоду керманичам Росiї — переконливий тому приклад.
Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>
На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>
Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>
Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>
Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>
