Зійшовши на престол у 2010 році, Янукович за три роки сповна втілив у життя філософію, засвоєну ним ще в молоді зеківські роки: «Я — начальник, ти — дурень». Кадри він добирав стовідсотково за клановим принципом особистої відданості, що вочевидь веде до диктатури. Такі кадри, крім відданості патрону, пронизані, як і сам патрон, некомпетентністю і потягом до особистої вигоди. Так Україна перетворилася на одну з найкорумпованіших країн світу, де міністри гребуть мільйони і відбуваються реплікою: «(Найняті мною) західні специ нічого крамольного в моїх вчинках не знаходять». Політичні суперники і незговірливі службовці потрапляють за ґрати або ж гинуть за нез’ясованих обставин. Якщо Тимошенко за укладання кабальної газової угоди з Москвою потрапила за ґрати, то чому поруч iз нею не сидить Янукович, який ту газову угоду поглибив і розвинув? З його руки міжвідомча угода набула статусу міждержавного договору, Україна подарувала Росії Севастополь, поставивши під сумнів свою територіальну цілісність і незалежність; натомість не отримала нічого.
Режим користолюбців для утримання влади роздмухує в країні всілякі негаразди, сіє відчай негативом, провокаціями, суперечливою інформацією. Наприклад, на Першому Національному телеканалі серед кривлянь, істерії, двомовності досить важко знайти дійсно цікаву програму (поки що трапляються)...
Усе сказане стало можливим через те, що влада нехтує Конституцією України. Про це вже багато написано, розглянемо свіжий приклад. За Конституцією, кожен народний депутат повинен голосувати особисто. Вже кілька років у ВР стало модним передавати свої картки для голосування іншим, так що 25 присутніх у залі депутатів можуть «організувати» 250 голосів. Така практика цілком природна і навіть розумна в парламенті, де депутати голосують за помахом руки диригента. Але голосування за вказівкою диригента повністю знищує ВР як колективний розум нації і перетворює ВР на ширму для диктатури. Опозиція нової ВР поставила за мету позбутися «кнопкодавства», ПР радо підтримала починання, але втілити його в життя ніяк не таланить. Опозиції не вдається узгодити з владою метод реалізації починання. Врешті, «УДАР» заблокував пленарні засідання ВР, а влада заявила, що не поступиться диктату опозиції. Владу явно влаштовує ситуація, коли провал зближення з Європою можна буде списати на бездіяльність ВР і на Кличка. Будемо сподіватися, що виборці належно оцінять дії ПР і підкажуть вихід, прийнятний для обох сторін. Наприклад, такий. Нехай на черговому пленарному засіданні депутати ВР (одноголосно) ухвалять постанову, згідно з якою кожний народний депутат, карткою якого проголосував хтось інший, втрачає мандат з моменту такої події, а його голос, звісно, не враховується...
Але не все так просто в нашому королівстві. Заборона «кнопкодавства» фактично нічим не загрожує ПР. Якщо провладні народні депутати слухняно голосують за помахом руки диригента, то вони так само слухняно з’являтимуться у ВР, якщо така вказівка від диригента надійде. Але, як свiдчить ситуація, такої вказівки ще не надходило. Чому ПР не бажає поступитись ані найменшою крихтою абсурду? Тому що найменша поступка може здетонувати розвал системи, побудованої на насильстві й корупції.
Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>
На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>
Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>
Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>
Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>
