Постріл iз газетного автомата

20.02.2013
Постріл iз газетного автомата

Газетна ятка сьогоднi може запропонувати читачевi до 300 видiв продукцiї. А автомат — лише 6-8. Фото Юрiя САПОЖНІКОВА.

Більше 50 відсотків усіх тиражів друкованих засобів масової інформації сьогодні продаються на території Київського метрополітену. Проте вже незабаром купити улюблене видання пасажирам столичної «підземки» буде проблематично. Адже традиційні ятки з великим асортиментом друкованої продукції мусять зникнути зі станцій метро, натомість купувати свіжу пресу пасажирам запропонують зі спеціальних автоматів. Але останні матимуть обмежений вибір газет і журналів.

Зникнення газетно–журнальних яток може спричинити наказ №335 «Про затвер­дження правил пожежної безпеки в метрополітенах», що був ухвалений Міністерством інфраструктури України влітку минулого року. Здавалося б, цей нормативно–правовий акт, що мав підвищити безпеку всіх пасажирів і працівників метрополітену, жодним чином не може вплинути на договірні відносини дистриб’юторів та на діяльність вітчизняних видавців, зауважують у Благодійному фонді сприяння розвитку незалежної преси України. Проте саме цей документ повністю перекреслив багаторічну співпрацю розповсюджувачів преси та комунального підприємства «Київський метрополітен», оскільки дозволив продаж преси на території столичної «підземки» тільки з газетних автоматів. Ідея ніби хороша, але має й зворотний бік медалі.

Як наголошує Фонд сприяння розвитку незалежної преси, одне торговельне місце сьогодні пропонує читачеві більше 300 найменувань періодики. Натомість один автомат iз продажу преси вміщує лише... 6–8 видань. Отже, аби повноцінно замінити одну торгову точку, треба встановити близько 40 автоматів. Окрім того, якщо торгова ятка пропонує читачеві газети, журнали, колекційні видання, які містять вкладки, книжки, диски чи сувенірну продукцію, що йде в подарунок, то автомат призначений лише для продажу газет! Також ці диво–машини здатні реалізовувати тільки газети певного формату, шпальтності та ваги. Відтак видання, які виходять за рамки стандартних розмірів, до автомата вже не потраплять. А ще в машини не купиш учорашній чи поза­вчорашній номер улюбленої газети, хоча в продавців яток читачі нерідко такий товар запитують.

Та чи не найбільше занепокоєння розповсюджувачів преси викликає вартість такої диво–машини. Один автоматичний «продавець» газет коштує сім тисяч доларів. Це ж скільки газет і за якою ціною треба продати, щоб розповсю­джувач повернув собі кошти за таке обладнання та міг отримати хоча б якийсь прибуток! І й чи багато знайдеться продавців періодики, які мають необхідні кошти, щоб закупити недешеві автомати?! У Фонді сприяння розвитку незалежної преси припускають, що введення газетних автоматів дозволить перекреслити всі існуючі договори з розповсюджувачами преси та провести «незалежний» конкурс, наслідком якого стане монополія на цьому ринку. Тобто автомати опиняться в руках одного оператора, який продаватиме лише ті видання, які захоче. А «незручним» вхід до столичної підземки буде «заборонено». Таким чином буде запроваджено «негласну цензуру», яка витіснить iз ринку «зайві» видання.

«Спираючись на світовий досвід, необхідно зазначити, що автоматизований спосіб продажу є неприйнятним для друкованих засобів масової інформації. Багато європейських країн відмовилися від використання автоматів, переконавшись у їх недоцільності, — наголошує голова правління Благодійного фонду сприяння розвитку незалежної преси Марина Клюсова. — Фактично виконання наказу і запровадження автоматів iз продажу газет поставить хрест на галузі друкованих ЗМІ у Києві. Розповсюджувачі преси і видавці будуть вимушені різко скорочувати обсяги свого виробництва, скорочувати чисельність персоналу, що негативно вплине на галузь та економічні показники Києва».

Наразі Фонд від імені видавців та розповсюджувачів періодики звернувся до голови Київської міської держадміністрації Олександра Попова й міністра інфраструктури Володимира Козака з проханням створити комісію, до якої увійшли б представники всіх зацікавлених сторін, та детально вивчити нові правила продажу преси в Київському метрополітені, які, як підказує здоровий глузд, потребують серйозних коректив.

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>