Прихильники кіпрської опозиції вчора вітали свого кандидата Нікоса Анастасіадіса з виходом у другий тур президентських виборів. Хоча опитування та екзит–поли свідчили, що 66–річний правоцентрист, засновник опозиційної партії «Демократичний збір», може перемогти вже в першому турі з результатом приблизно 51,5%. Але він здобув тільки трохи більше 46% і найближчої неділі змагатиметься за посаду президента з комуністом, екс–міністром охорони здоров’я Ставроа Маласом. Після першого туру він значно відстав від лідера, здобувши 26,9% голосів.
Обидва політики за складних економічних обставин в країні обіцяли кіпріотам попросити позику у Євросоюзу та Міжнародного валютного фонду. Натомість колишній глава МЗС Йоргос Лілікас, який посів третє місце з 25%, засуджував впадання Кіпру в залежність від міжнародних кредиторів.
Новий президент керуватиме країною в непростий час. За офіційними даними, грошей у державній скарбниці Кіпру вистачить лише до кінця березня, тож єдина надія — на міжнародну позику щонайменше в розмірі 17,5 млрд. євро.
До кризи єдиної європейської валюти Кіпр був туристичним раєм, та й фінансове життя, завдяки офшорній зоні, там вирувало на повну. Тепер же країна опинилася на межі банкрутства. Безробіття становить 15%, а розмір державного боргу сягнув 85% від ВВП. Ще п’ять років тому цей показник тримався на рівні 50%.
Те, що в кіпрському офшорі «відмивають» гроші російські та українські олігархи, вже давно не є таємницею. Але прохання Кіпру про позику змусило Брюссель жорстко відреагувати на цю ситуацію. Міністри фінансів єврозони хочуть спершу перевірити масштаби «відмивання» коштів, і лише за результатами цієї перевірки країна може розраховувати на подальшу грошову допомогу.
На останньому засіданні Єврогрупи — неформального об’єднання 17 міністрів фінансів єврозони — на якому вперше головував новий керівник, нідерландець Єрун Дейсселблум, питання допомоги Кіпру взагалі не стояло на порядку денному. Перед тим, як ухвалювати якісь рішення, Єврогрупа очікує на результат президентських виборів.