«Непогано, дідусю!»

Після чотирьох частин «Міцного горішка» продюсерам цього проекту довелося добряче постаратися, аби в п’ятому фільмі планка видовищності, інтриги, іронії та резонансу історії про героя Джона Макклейна не опустилася ні на сантиметр. Незважаючи на солідний бюджет — 125 мільйонів доларів — доводиться констатувати: програму–максимум команді проекту виконати не вдалося. Простенький сценарій, мішанина з трупів та понівечених авто, вибухи й погоні на шаленій швидкості... Хоча, звісно, шанувальники саме такого кіно тут без проблем зарядяться емоціями. Сама ж картина, що цілком підпадає під визначення «одна з багатьох», тримається саме на харизмі Брюса Вілліса...

Уже з перших хвилин режисер Джон Мур налаштовує нас на те, що Макклейн, незважаючи на свій вік (перший «Горішок», як ми пам’ятаємо, вийшов чверть століття тому) — у прекрасній формі. «Непогано, дідусю!» — хвалить Макклейна колега після того, як герой Брюса Вілліса влучно стріляє у тирi. Але протягом фільму нам доведеться неодноразово посперечатися з цим товаришем, оскільки «непогано» щодо Макклейна — дуже слабенька оцінка, тут більше пасує слово «блискуче». Цього разу герой також рятує світ від терористичної загрози, хоча спершу вирушить витягати з біди свого сина (Джей Корті), який працює в ЦРУ і якого службовий обов’язок закинув... до російської вязниці, де він сидить під псевдонімом Іван Жерехов. Особливі стосунки між татусем та сином не склалися — один постійно перебував на службі, інший ріс майже без батька i так за це образився, що тепер називає його не татом, а Джоном, звинувачує, що той постійно втручається у його справи і все псує, а одного разу взагалі спрямував пістолет прямісінько в лоба своєму предку. Аби повернути любов та повагу сина, Джону Макклейну доведеться допомогти йому виконати завдання. А заодно протаранити своїм авто (виробникам «мерседесів» — палке вітання і респект за щедрість: під час зйомок було розбито 70 машин цієї марки) потужну військову техніку, загальмувати гелікоптер (МІ–26 для зйомок надало білоруське МНС), причепившись вантажівкою йому за хвіст, влаштувати ще одну трагедію на ЧАЕС, неодноразово випадати з кількаметрової висоти, щоб потім підійматися знову і знову...

Картина, принаймні в українському варіанті, пронизана особливими настроями щодо Росії; однозначними їх не назвеш, хоча негативу таки більше. З одного боку — кумедний московський таксист наспівує хіти Сінатри, а з іншого — розлючений водій «Мерседеса–кубика», який збиває Макклейна зі словами: «Ти куди лізеш, це ж Москва, ти що, з села». Є також репліка і про те, що в Росії все не по–людськи. Гарні хлопці у фільмі на чолі з Макклейном та його сином говорять українською, погані — колишні партнери Чагарін (Сергій Колесников) та Комаров (Себастьян Кох), а також донька Комарова Ірина (зірка «Залюдненого острова» Юлія Снегірь) — російською... І хоча події картини відбуваються у Росії, більшість сцен, оскільки це значно дешевше, знімали в Угорщині, у тому числі й фантастичні гонки по Садовому кільцю. А поки фільм збирає аншлаги в кінотеатрах (лише за три дні після прем’єри картини тільки у США було продано квитків на майже 40 мільйонів доларів), вже точно відомо, хто із шанувальників кіномистецтва по цей бік екрану отримав від «Горішка» найбільші дивіденди. Це власник маєтку в центрі Будапешта, який здавав в оренду свою нерухомість за одну ціну, а коли дізнався, що в будинку житиме сам Брюс Вілліс iз дружиною та новонародженою донькою, цю суму подвоїв.