Йшли патрiоти в темнi маси,
шукали правду i талан,
а два крутi сябри з Донбасу,
не гаючи даремно часу,
лiпили свiй партiйний клан.
Там олiгархи, їхнi слуги,
там кум i сват, сестра i брат,
там вiрнi друзi i подруги,
у тiй когортi кожен другий —
колишнiй принц чи партократ.
Той нiс обiцянки–гостинцi,
той бiзнесовi пута плiв,
донецькi бонзи, як ординцi,
скупляли оптом й поодинцi
продажних «тушок» i «хохлiв».
Поки скублися демократи,
як пiвнi серед лопухiв,
багатi «дони», мов пiрати,
зумiли нас до рук прибрати —
всю владу знизу до верхiв.
Тепер ПР — то наш керманич,
веде в майбутнє мiй народ:
слабкому мiзки затуманить,
старого пряником поманить,
смiливому зашиє рот!
Прийшла вона в лиху годину,
до влади перлась напролом,
навпiл роздерла Україну,
плюндрує душi, як руїну,
i засiває чорним злом.
ПР — для олiгархiв мати,
для європейцiв — темний лiс,
для росiян — подоба брата,
а для домашнiх демократiв —
то просто тертий хрiн пiд нiс!
В регiональних Робесп’єрiв
у модi тактика тонка:
не вiзьмеш жодного бар’єра
нi в бiзнесi, анi в кар’єрi
без блату i без партквитка.
А хто не слухається влади
чи в опозицiї шумить,
той вмить позбудеться посади
або вже завтра з битим задом
кудись на зону загримить.
Невже ви й досi не впiзнали
всi — вiд Карпат до схiдних крес?
Та ж партiя «регiоналiв» —
то клуб партiйних маргiналiв
i точний клон КПРС!
Бо i вождi їх звiдти вийшли,
весь мох партiйний i трава,
все той же компартiйний вишкiл,
тi ж плани i прожекти пишнi,
знайомi жести i слова.
Вони i зараз вiрнi друзi,
сказати б краще, корешi:
в однiм парламентськiм союзi
в столицi, в областi, в окрузi
i владу дiлять, й баришi.
Гай, гай! Керманич пак не знає,
де наш одвiчний iнтерес,
сидить, як бовдур, в хатi скраю:
— Куди податися? — питає. —
Чи то в МС, чи то в ЄЕС?
Гей, похилилася калина,
зiв’яв надiй квiтучий сад!
Регiональна Україна
застрягла в кризах по колiна —
анi вперед, анi назад!
Микола МАЦІПУРА
Берислав,
Херсонська область