Книжок, які примушують людей задуматись, видають сьогодні не так уже й багато. Книга Стефана Есселя «Обурюйтесь!» — нині один із найпопулярніших у світі публіцистичних творів. Вона вперше вийшла друком у листопаді 2010 року в місті Монпельє, що на півдні Франції, у маленькому видавництві з дещо незвичною назвою «Ендіжен» — «Абориген». Його заснували у вересні 1996 року письменники Жан–П’єр Бару і Сільві Кросман. 3 цими надзвичайно талановитими і цікавими людьми я познайомився i попросив у них дозволу перекласти і видати в Україні книгу їхнього автора парижанина Стефана Есселя. Із цим же проханням звернувся і до нього. Одержавши згоду, сів перекладати...
Цiкаво, що наклад книжечки «Обурюйтесь!» становив «лише» вісім тисяч примірників, вона продавалася по три євро. Тираж розійшовся менш як за місяць. Надрукували другий, третій, четвертий, п’ятий, потім ще кілька накладів, аж до дванадцятого, але й їх швидко розкуповували. У рейтингах книга, яку дехто з читачів і критиків жартівливо називав «памфлетом за три євро», тоді як інші вважали її маніфестом громадянських дій, уже набагато випередила бестселер вельми популярного у Франції романіста Мішеля Вельбека. Згодом кількість проданих у Франції книг Есселя перевищила мільйон примірників. А тим часом її популярність стає «всеєвропейською». До видавництва мало не щотижня надходять клопотання відомих європейських, азіатських, американських видавництв щодо набуття авторських прав на книгу.
Нині книгу читають 35 найбільш відомими мовами світу.
Як пояснити світовий успіх цієї книжечки? Відповідаючи, Сільві і Жан–П’єр називають два фактори, які, на їхню думку, визначили цей успіх. Перший і найважливіший — це, безперечно, особистість автора — 94–рiчного Стефана Есселя, людини, котра зберігає у своїй пам’яті все XX сторіччя і дванадцять років двадцять першого. Цьому великому гуманісту притаманне природжене почуття непротивлення злу, яким він охоче ділиться з іншими, передусім iз тими, кому не терпиться вирішити всі політичні проблеми за допомогою насилля. Другий — це фактор часу, епохи. Послання, з яким звертається Ессель, подолало конфлікт поколінь, розбіжності у політичних поглядах людей різних народів і країн, а нинішня історична епоха його облагородила.
Що ж викликало обурення автора і чому він закликає читача обурюватися разом із ним? Приводів для цього в Есселя багато. Передусім, глибочезна прірва між багатіями і бідняками внаслідок диктатури великих капіталістичних фінансово–економічних груп, які поділили світ на зони свого політичного впливу і ринки збуту товарів. А ще — жахливий стан нашої планети, байдужість населення найбільш розвинутих країн світу до духовних національних і вселюдських цінностей, вироблених і викристалізуваних упродовж віків.
...Хто ж він, цей 94–річний дідусь, що проживає свій вік, якому кожен із нас може позаздрити?! Стефан Ессель — єдиний живий розробник Загальної декларації прав людини, ухваленої ООН у 1948 році. Вражає те, що у своєму поважному віці він зберіг не лише світлий розум, а й залишається досить енергійним, що дозволяє йому їздити по Франції і всьому світу, невтомно захищаючи права і свободи там, де їх порушують.
Не інакше як свідченням його особливого призначення для людства вважаю його чудесне, волею Божою, спасіння від смертної кари, до якої політичний в’язень Ессель був засуджений у концтаборі Бухенвальд. Присвоївши собі документи іншого французького в’язня, котрий перед тим помер від тифу, він дивом залишився живим. Ессель і тепер зберігає документ про власну смерть із печаткою СС...
Сам Ессель визнає, що не ставив перед собою завдання дати у книзі відповіді на всі запитання, якi хвилюють пересічних французiв, італійців, німців, грекiв, тибетців та ін., котрі виборюють у своїх країнах громадянські права. «Вона робить не більше, ніж це може зробити тоненька книжечка. Заслугою її є хіба те, що вона піднімає актуальні питання сьогодення, впливає на суспільну позицію людей, спонукає їх до спротиву, до активної боротьби, а це вже багато значить», — сказав Ессель.
...Чи потрібна нам, українцям, книга «Обурюйтесь!», яка вийшли друком в Ужгородському ТОВ «Інформацiйно–видавниче агентство «ІВА» тиражем близько 2 тисяч примiрникiв, додавши цей доробок до чотиримiльйонного свiтового тиражу? Що можемо з неї почерпнути для себе? Щоб відповісти на це запитання, спитаймо себе, чи віримо ми у відданість теперішньої української влади принципам демократії і свободи? Чи її дії не є очевидним порушенням базових прав громадян демократичної держави, якою вважається Україна? Чи рівні у нас усі без винятку перед законом: від пересічного громадянина до високопосадовця — міністра, президента чи нашого обранця — народного депутата? Чи немає в Україні глибочезної прірви, що за останні роки зросла, за деякими даними, на сорок відсотків, між тими, що з жиру казяться, і тими, що ледве зводять кінці з кінцями, відмовляючи собі в найнеобхіднішому для достойного життя? Чи не нав’язують наші мас–медіа молоді (з мовчазної згоди влади) споживацьке ставлення до життя, зневажання слабших і бідніших, загальне забуття нашого історичного минулого і культурних цінностей, здобутих нашими предками?
Є безліч інших запитань, які можемо поставити собі, маємо безліч підстав для обурення. Як пише великий француз Стефан Ессель, головне — пам’ятати дві речі: «байдужість — найгірша з позицій» i «у жодному випадку не можна поступатися правами».
Віктор МОТРУК,
доцент Закарпатського держунiверситету,
перекладач
Ужгород