Мене дивує, як, здавалося б, серйознi люди вирiшують у парламентi проблему голосування. Інодi, правда, це було ранiше, у залi сидить близько пiвсотнi депутатiв–«регiоналiв», комунiстiв та їхнiх помiчникiв, а на табло з’являється цифри 226. Усi знають, що це порушення Конституцiї, але голосують. Один iз депутатiв на ток–шоу розповiдав, що вони призначають чергового по ряду, а самi вирiшують свої проблеми. Виходить, у парламент вони ходять, як на якусь гульню. А якi пiльги мають!
Я — прихильник опозицiї, хоч до неї довiри теж мало. Як можна було «Батькiвщинi» вносити до свого списку Табалових? Коли я побачив старшого з них, то вiдразу ж звернув увагу на його виразну фiзiономiю, яка так пасує «регiоналам». Невже той, хто вносив його у список, цього не бачив i не знав? Певне, вiн i сам такий патрiот, як отi батько i син.
Мене дивує, чому патрiоти досi дозволяють порушувати Конституцiю деяким депутатам. Маю на увазi тих, хто виступає росiйською мовою. Адже державною у нас є українська, а депутати — люди державнi. Доки рiзноманiтним чечетовим, єфремовим, пiдрахуям–кiваловим, симоненкам закони будуть неписанi? Невже вони такi тупi? Згадаю й вiдому «регiоналку» Ірину Акiмову. То вона в урядi, то в адмiнiстрацiї Президента. Я нiколи не чув вiд неї жодного українського слова. А здавалося б, хто, як не службовець такого високого рангу мав би говорити українською. Так нi. Кажуть, що вона надзвичайно розумна жiнка. А я i не пишу, що вона дурна. Тiльки опанувати мову держави їй не до снаги...
Чи житимемо ми колись як люди? Мабуть, нi, бо щоразу до парламенту обираємо людей, яким Україна чужа. Хiба не так?
Петро ТВЕРДОХЛІБ
Суми