Після виснажливих переговорів наприкінці минулого тижня лідери Європейського Союзу знайшли компроміс щодо бюджету ЄС на наступну семирічку та скорочення видатків. Про досягнення згоди повідомив президент Європейської Ради Герман ван Ромпей. Уперше в історії ЄС передбачається скорочення видатків спільного європейського бюджету. На саміті у листопаді минулого року лідерам так і не вдалось домовитися з цього питання, тому поступки були необхідні. Останній компромісний варіант, запропонований ван Ромпеєм, передбачає загальний обсяг витрат на рівні 908,4 мільярда євро (у листопаді–2012 йшлося про 935 млрд.). При цьому передбачено збільшення фінансування сільського господарства, залишено незмінними статті витрат на так звану «політику єдності» (вона передбачає вирівнювання умов життя у різних країнах–членах ЄС), але зазнали скорочень видатки на програми з розвитку інфраструктури — транспортної та енергетичної. Спільний бюджет ЄС становить приблизно один відсоток від ВВП країн Євросоюзу, і укладається на основі національних бюджетів країн–членів.
Згода щодо бюджету далася непросто. Будь–яка з 27 країн–членів ЄС має право вето, що значно ускладнювало переговори. Велика Британія, Німеччина та деякі інші країни виступали за скорочення витрат ЄС пропорційно зменшенню бюджетів країн–членів. Інша група країн, зокрема Франція та Італія, вимагали скоротити витрати, але використовувати вивільнені кошти на інвестиції, які допоможуть створити нові робочі місця. Такі різні погляди відображають розрив між багатими європейськими країнами та тими, які покладаються на фінансування з боку Євросоюзу.
За збільшення витратної частини бюджету, природно, виступали ті, хто отримує субсидії, — Польща, Угорщина, Іспанія. Та, схоже, й вони задоволені бюджетною угодою. Про це, наприклад, говорить, прем’єр–міністр Польщі Дональд Туск. Його країна отримає з бюджету ЄС понад 72,5 мільярда євро на розвиток регіонів ( поточної п’ятирічки Польща отримала на ці завдання 67 млрд. євро), на будівництво доріг, автострад, залізниці, розвиток інноваційної економіки, а також ще 30 млрд. євро — на сільське господарство, щоб країна могла надалі бути конкурентною на світових ринках. Тобто в наступні сім років Польща отримає не у виглядів кредитів чи інвестицій, а безоплатно 105,8 млрд. євро.
На політику єдності, тобто створення Європи рівних можливостей, буде витрачено 325,1 млрд. євро. На підтримку сільського господарства – 373, млрд. євро, з них 277,8 млрд. — безпосередньо на дотації фермерам та іншим виробникам сільськогосподарської продукції. На збільшення конкурентоздатності європейсьикої економіки піде 125,6 млрд. євро (на 40 відсотків більше, ніж у попердні сім років!). На утримання адміністрації ЄС, тобто брюссельської бюрократії, — 61,6 млрд. євро. На боротьбу з безробіттям серед молоді призначено 6 млрд.євро.
Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>
Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>
На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>
Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>
