Українською мовою можна правити у церквах, підпорядкованих Московському патріархатові, — заявив керуючий справами УПЦ МП митрополит Антоній (Паканич) на прес–конференції в храмі Христа Спасителя у Москві. На цій прес–конференції підбивали підсумки архієрейського Собору Російської православної церкви, що відбувся минулого тижня. Там учасники з різних куточків «постсовєцького» простору вислухали з вуст керуючого справами УПЦ МП владики Антонія доповідь предстоятеля УПЦ МП Володимира — про «проблеми з канонічним православ’ям в Україні». Усі разом мали нагоду поспілкуватися з президентом РФ Володимиром Путіним. Отже, в публічних заявах митрополита Антонія — ніякої «відсебенції», лише вивірена інформація. «На території України є парафії, де служби ведуть угорською, румунською, церковнослов’янською і українською мовами. Питання вибору мови богослужіння — не проблемне для церковної свідомості», — пояснив владика журналістам. Не згадуючи, що кілька років тому керівництво церкви й уявити не могло богослужіння українською. Адже парафіян і в храмах, і в численних часописах та брошурах переконували, що наша мова є «неблагодатною», до того ж «штучною», створеною поляками і німцями, аби розвалити Велику Росію.
Тепер же, за словами керуючого справами УПЦ, «якщо дві третини парафіян хочуть службу українською або іншою мовою — жодних питань не виникне». До речі, на Волині й у Києві вже діють парафії, де не лише проповіді, а й богослужбові тексти читають українською. Злі язики плещуть, що такі поступки чиновники від церкви змушені робити, бо останнім часом паства все більше цікавиться мовним аспектом. А служба українською є і зрозумілішою, і ближчою до культурного простору мешканців України.
Утім, якщо тему з мовою на теренах України ще якось вдалося завуалювати, то щодо діаспори владика Антоній висловився відвертіше. «Нерідко православні українці, опиняючись за кордоном, у прагненні зберегти свою національну і культурну ідентичність починають відвідувати греко–католицькі храми, — ділився владика з однодумцями у Москві. — Усе це не може не викликати у нас хвилювання. Ми повинні замислитися над розробкою ефективнішого механізму пастирської опіки українців у діаспорі».
Маркіян ЛІТИЧ