Показуха

07.02.2013

Я повнiстю погоджуюся з висновками Святослава Олiйника, якi вiн висловив в iнтерв’ю, передрукованому «Україною молодою», про судовi процеси над Ю. Тимошенко та Ю. Луценком, юридичної оцiнки дiй Тимошенко внаслiдок пiдписаної газової угоди з Росiєю в сiчнi 2009 р. Я пiдтримую редакцiю «УМ» щодо надрукування цього iнтерв’ю, бо вже набридло читати в деяких газетах про те, що судовий процес над Тимошенко — полiтичний процес. Автори таких статей просто повторюють те, що говорять деякi захiднi полiтики, яким байдуже, яку цiну платять українцi за цiєю угодою. Ю. Тимошенко вчинила тяжкий злочин, який називається зрадою, i за це вона справедливо покарана.

Щодо засудження Юрiя Луценка на чотири роки позбавлення волi вважаю, що цей вирок надто суворий. Покарання не вiдповiдає тяжкостi скоєного Луценком. Засудження на такий термiн викликане не так наслiдками порушення закону Луценком, а, швидше, його поведiнкою в судi, його дотепами i мудруваннями на адресу головуючого в судовому процесi та суддiв узагалi. Скажу вiдверто, сподiвався, що Апеляцiйний суд змiнить вирок i замiнить покарання на умовне. Не вийшло.

А взагалi, спостерiгаючи тi картинки, якi показували по телебаченню iз зали суду, менi здалося, що Юлiя Тимошенко i Юрiй Луценко, особливо Ю. Тимошенко, уявляли себе в судi такими собi Георгiями Димитровими у вiдомому полiтичному судовому процесi в 1933 роцi в Нiмеччинi...

Зiзнаюся, що на виборах Президента України, не будучи досить поiнформованим про те, що вiдбувалося до сiчня 2009 року мiж Тимошенко i керiвництвом Росiї, я двiчi голосував за Ю. Тимошенко. Вона програла, бо люди краще за мене знали про всi махiнацiї, до яких вона причетна, зокрема про борги «ЄЕСУ».

Не можу не сказати i про тих, хто юрбою демонструє нiби свою вiдданiсть Ю. Тимошенко перед Качанiвською тюрмою. Ця показуха з вiдстоюванням права на безкарнiсть Ю. В. Тимошенко викликає запитання, а хто вiдстоюватиме права громадян України, якi не є власниками подiбних утворень як «ЄЕСУ», не є депутатами так званими народними?

Ісидор СОЯ, пенсiонер
Коломия, Івано–Франкiвська область
  • Аби жолуді, а до дуба — байдуже...

    Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>

  • Яйце, прапор і безсмертна душа

    На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>

  • Історія повторюється і вчить

    Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>

  • Прийми, загарбнику, нашi дари...

    Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>

  • Фальшива назва держави

    Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>