Вiдколи вже ремствуємо, жахаємося до болю при однiй згадцi про село. Та попри запевнення щирого манiловця Нiколая Азарова, змiн на краще не вiдчуваємо. Наче недавно «заболталi пєрєстройку», посмiялися з «українського прориву». Так, не доведи Господи, й за Незалежнiсть вiзьмемося. Бо ж зловiснi хмари накондубачуються все бiльше...

Я повнiстю погоджуюся з висновками Святослава Олiйника, якi вiн висловив в iнтерв’ю, передрукованому «Україною молодою», про судовi процеси над Ю. Тимошенко та Ю. Луценком, юридичної оцiнки дiй Тимошенко внаслiдок пiдписаної газової угоди з Росiєю в сiчнi 2009 р. Я пiдтримую редакцiю «УМ» щодо надрукування цього iнтерв’ю, бо вже набридло читати в деяких газетах про те, що судовий процес над Тимошенко — полiтичний процес. Автори таких статей просто повторюють те, що говорять деякi захiднi полiтики, яким байдуже, яку цiну платять українцi за цiєю угодою. Ю. Тимошенко вчинила тяжкий злочин, який називається зрадою, i за це вона справедливо покарана.

Шокуюче повідомлення про розпорядження Голови Верховної Ради Володимира Рибака щодо призначення премій керівникам п’яти фракцій парламенту України нікого не здивувало. Люди вже звикли до того, що народні обранці — це не люди України, а прибульці з іншої планети, які живуть за іншими законами і правилами, тільки не за Божими.