Судді хабарів не беруть. Беруть самовідводи

16.07.2004

      Вчорашнє засідання Апеляційного суду Києва, який слухає справу за позовом Антифашистького комітету проти газети «Сільські вісті», почалося несподіванкою. Суддя Людмила Охрімчук, встановивши, за процедурою, особи присутніх, заявила про самовідвід. «У сьогоднішньому номері «Сільських вістей», — сказала вона, — надрукована стаття, де мене звинувачують в отриманні хабара в розмірі тридцяти тисяч доларів. Заявляю, що це наклеп. Ніхто мені ніяких грошей не передавав. Я жодним чином не зацікавлена у розгляді цієї справи. І щоб унеможливити сумніви у моїй безсторонності, я у відповідності до статті 18-ї Цивільно-процесуального кодексу України заявляю самовідвід».

      Забігаючи наперед, зазначимо, що суд, повернувшись з нарадчої кімнати, постановив задовольнити заяву судді Охрімчук про самовідвід. (Позивачі та відповідачі поставилися до цього чину Людмили Охрімчук індиферентно, тобто, говорячи юридичною мовою, «залишили вирішення даного питання на розгляд суду». Жодна зі сторін не зробила спроби утримати в процесі Охрімчук, а її колеги — і поготів). Таким чином, склад колегії Апеляційного суду змінився вже вдруге. Власне кажучи, з незрозумілих перестановок суддівських кадрів, задіяних у розгляді цієї справи, все й почалось — і публікація в «Сільських вістях», і обурення пані Охрімчук.

      У номері «Сільських вістей» від 15 липня цього року був дійсно надрукований матеріал під назвою «Тридцять тисяч доларів для судді Охрімчук — гонорар, хабар чи провокація?». Стаття не була оригінальним витвором творчого колективу «СВ». Газета використала цю публікацію як передрук з сайту www.mignews.org.ua, саме тому вона навіть вийшла під рубрикою «З інших видань». Проте героїня статті — суддя Охрімчук — як джерело, що розповсюдило про неї, за її твердженням, неправдиві, «наклепницькі» відомості, вказала саме «Сільські вісті». 

      Йшлося у матеріалі про те, що незадовго до другого судового засідання Апеляційного суду (перше відбулося 25 травня) стало відомо про зміни у складі його колегії. Нагадаємо: спочатку колегія складалася з трьох дам — суддів Кухарської, Кравець та Охрімчук. Кухарська була головуючою, і саме вона раптово вийшла з гри, поступившись місцем судді Вовченку. Як вже відзначала «УМ», для того, щоб перебіг судового процесу був безперервним (як цього вимагає законодавство), склад суду не повинен змінюватись, тим більше тоді, коли вже відбулося перше засідання, на якому озвучувалась надзвичайно важлива інформація (деякі її пункти ми нагадаємо читачу трохи згодом). Якщо склад суду все-таки змінюється, на це мають бути досить вагомі підстави. Інакше невмотивовані рокіровки людей у мантіях можуть викликати певні підозри (на це, власне, й натякалось у публікації, що стала вчорашнім каменем спотикання у стінах Апеляційного суду).

      Чому з колегії вибула суддя Кухарська? Її колега Охрімчук згадала про те, що Кухарська наразі перебуває у відпустці, з якої повернеться 2 серпня. Однак відпустка судді не може бути причиною її заміни в процесі — останній у такому разі вимушено почнеться з самого початку, аби прибулий з «лави запасних» суддя мав змогу ознайомитись з усіма матеріалами справи. Отже, вмотивованої відповіді на питання, з чим насправді пов'язане призначення до участі у справі судді Вовченка замість пані Кухарської, ніхто так і не почув. (Між іншим, відповідачі планували самі почати з актуалізації цього питання, після чого оголосити про недовіру та відвід суду, сказали «УМ» у редакції «Сільських вістей»).

      Крім цього, як ми вже зазначали, про вчорашнє засідання суду не були поінформовані деякі його безпосередні фігуранти зі сторони відповідача — зокрема, народний депутат Юрій Кармазін, що бере участь у слуханнях як представник газети та професор Василь Яременко, чиї праці, уривки з яких розміщували на своїх шпальтах «Сільські вісті», й спонукали позивачів обвинуватити газету в антисемітизмі. Це також є порушенням норм законодавства, як і безпідставне видалення судді зі справи та призначення на його місце когось іншого.

      За версією mignews.org.ua (яку вже встигла спростувати Людмила Охрімчук), все це було пов'язано зi щедрою матеріальною винагородою, яку нібито отримала «її честь». Як зазначало вказане джерело, Охрімчук «не є рядовим суддею. Вона — голова судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Києва і водночас — заступник голови міського апеляційного суду». Між рядками, таким чином, прочитувалось, що саме особі з такими повноваженнями до снаги вирішувати питання, скажімо, складу суддівської колегії абощо. Відносно цих підозр сама Людмила Охрімчук уже висловилась. Але, приміром, народний депутат України Валентина Семенюк (фракція СПУ), яка була присутня на суді, вважає, що усного спростування недостатньо. На її думку, тут є над чим замислитись прокуратурі.

      Про це Семенюк заявила на мітингу, що навіть попри несприятливу для будь-яких публічних акцій погоду і холоднючу зливу, таки зібрався під стінами Апеляційного суду. Як і тоді — в травні, під буяння розквітлих каштанів, коли суд на чолі з нині відпочиваючою Кухарською взяв тайм-аут для того, щоб вивчити низку важливих документів і, зокрема, раніше винесену прокуратурою відмову в порушенні кримінальної справи за фактом «розпалювання міжнаціональної ворожнечі» проти професора Яременка та тих періодичних видань, що друкували його дослідження. Тоді ж суд також збирався викликати додаткових свідків, заявлених відповідачем. Iшлося, приміром, про голову Харківської та Одеської єврейських громад України пана Ходоса, котрий мав засвідчити альтернативне (відносно позиції, зайнятої Антифашистським комітетом) ставлення євреїв до змісту згаданих публікацій.

      Тепер же подібні наміри служителів Феміди, схоже, розсипалися, як картярський будиночок. Адже коли буде призначено новий склад суду — невідомо. Як зазначила суддя Охрімчук, «розгляд справи відкладається без зазначення дати». Крім цього, яку «політику» проводитиме цей самий новий склад — так само невідомо. Справа за позовом проти «Сільських вістей» затягується. Причому з причин, залежних винятково від нашої Феміди...

  • «Термінатор» згадав усе

    Через тиждень після свого призначення на посаду Генерального прокурора Юрій Луценко відвідав камеру №158 у Лук’янівському СІЗО (площею у дев’ять метрів квадратних), в якій він «відсидів» майже півтора року в часи режиму Януковича. >>

  • Кримінальний талант

    Чотири роки тому 18-річний Артур Самарін виїхав з України до Америки за програмою «Робота та подорож». У рідний Херсон хлопець повертатися не планував, тому склав свій хитромудрий план втілення в життя своєї «американської мрії». >>

  • Шанс для невинних

    Законопроект «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо забезпечення засудженим за особливо тяжкі злочини права на правосудний вирок» уже давно готовий до другого читання у сесійній залі Верховної Ради України. Але вже кілька місяців у народних обранців руки не доходять до того, щоб поставити його на вирішальне голосування. Незважаючи на те, що Європейський суд з прав людини послідовно виносить рішення не на користь держави Україна, за які, до того ж, розплачуються не судді, а ми, платники податків. >>

  • «Хорте», тримайся!

    Суддя Ірина Курбатова більше двох годин читала текст вироку активісту Юрію Павленку (на прізвисько «Хорт»). У результаті, за «організацію та участь у масових заворушеннях під Вінницькою ОДА 6 грудня 2014 року» майданівець Павленко отримав чотири роки й шість місяців позбавлення волі. Він також має компенсувати судові витрати — 10 тис. грн. >>