Минулої суботи у російському Волгограді бучно святкували. Городяни й численні, в тому числі й високопоставлені гості з інших міст Росії — 70–річчя з дня завершення Сталінградської битви, однієї з найкривавіших баталій Другої світової війни. А прихильники повернення місту попередньої назви — хай маленьку, але теж важливу для себе перемогу. Волгоград таки стане Сталінградом знову. Але не назавжди. Згідно з рішенням міської думи, мільйонне місто–герой перейменовуватимуть на честь кривавого радянського вождя шість разів на рік — у дні відзначення дат, пов’язаних із Великою вітчизняною. «Нє бог вєсть что», як кажуть росіяни, але крапля камінь точить — так, дивись, до 75–річчя «історичну назву» повернуть і назавжди. Тим паче, що це цілком вкладається в тенденції путінського часу. Встає ж уся Росія під звуки гімну, мелодія якого для сотень мільйонів народжених у СРСР накладається лише на один текст: «Союз нєрушимий рєспублік свободних...» Бо ж не тому не прижилася в ролі державного гімну чудова «Патріотична пісня» Михайла Глінки, що слів до неї не було (текст саме планували затвердити), а тому, що повернути радянську мелодію захотів тоді ще новий президент Володимир Путін.
Дискусія про зворотне перейменування Волгограда, яку регулярно й малорезультативно намагалися започаткувати комуністи, вийшла на «серйозний» рівень минулого року, коли Росія почала готуватися до відзначення 70–річчя перемоги в Сталінградській битві. Попри те, що, згідно із соціологічними опитуваннями, таке перейменування підтримує лише близько 16% волгоградців, активісти КПРФ та інші «ностальгуючі» за радянськими часами наполягали на доцільності повернення місту «героїчної назви». Волгоградська обласна дума навіть направила на ухвалення Державної думи Росії законопроект про перейменування Волгограда у Сталінград, але отримала відмову. Позаяк рішення про зміну топонімів ухвалює саме державний парламент, довелося прихильникам «сталінської» ідеї зайти з іншого боку й обмежитися для початку символічним тимчасовим перейменуванням. Цікаво, що міська адміністрація Волгограда від початку цю ідею не підтримувала.
Категорично проти повернення назви «Сталінград» виступають і науковці. Як пише у своєму блозі на сайті радіо «Ехо Москви» голова Гільдії лінгвістів–експертів РФ Михайло Горбаневський, топонімісти (фахівці з географічних назв) Російського географічного товариства в жовтні 2012 року надіслали президентові Путіну листа, в якому висловлюють свою «принципову незгоду» з такою ідеєю. На їхню думку, якщо вже й повертати Волгограду стару назву, то історичну, первинну — Царицин, яку місто мало з часу виникнення 1555 року. Тим паче, що до монархів цей топонім стосунку не має — назва пов’язана з річкою Цариця. В іншому ж разі доречно залишити нейтральну назву «Волгоград», не пов’язану з жодними одіозними діячами.
У Сталінград місто перейменували 1925 року, а в 1961–му, після розвінчання культу Сталіна, воно отримало нинішнє ім’я.
Урочистості з нагоди річниці Сталінградської битви пройшли на високому рівні: військовий парад, артилерійський салют, святковий феєрверк і навіть 3D–шоу «Сталінград». Приїхав і Володимир Путін, який раніше в Кремлі влаштував прийом для ветеранів Великої вітчизняної війни загалом і боїв під Сталінградом зокрема. Глава держави відвідав меморіальний комплекс на Мамаєвому кургані й поклав вінки до вічного вогню в Пантеоні слави біля підніжжя пагорба, на якому височіє монумент «Батьківщина–Мати».