Інший погляд: про воєнний альбом Андрія Котлярчука «Звільнена Київщина»
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
Остап Ступка та Людмила Смородіна у виставі «Чайка». Фото з сайта day.kiev.ua.
Передмова до цієї вистави — сумна і життєствердна водночас. Спектакль задумував ще Богдан Сильвестрович Ступка, який минулої весни зателефонував режисерові Валентину Козьменко–Делінде і сказав: «А давай зробимо нашу «Чайку». Він же мав грати одну з головних ролей — Петра Миколайовича Соріна, брата Аркадіної. Ступки–молодші — Треплєва (Дмитро) та Тригоріна (Остап). А коли Богдан Сильвестрович полишив цей світ, франківцям навіть на думку не спало покласти проект до шухляди з написом «Мрії, що не здійснилися». Минулої суботи в Українській драмі давали прем’єру «Чайки», в програмці спектаклю зазначено: «Пам’яті Богдана Ступки».
За словами режисера, Чехов взагалі і його «Чайка» зокрема — це своєрідні індикатори сучасного стану театру. Тобто, художню якість театру й потенціал його трупи можна легко проаналізувати, поставивши Антона Павловича. До слова, на ці тести франківці відгукувалися регулярно (ця «Чайка» — п’яте прочитання Чехова в Українській драмі, для Козьменко–Делінде — це також п’ята його особиста версія п’єси).
Під час репетиційного процесу, як зізнався режисер, доводилося вирішувати кілька кадрових проблем. Перша — хто тепер гратиме Соріна? «За цю роль взявся Олесь Задніпровський, — розповідає Валентин Козьменко–Делінде. — Я вважаю, що це з його боку був справжній, сильний вчинок, творчий і людський». Після перемоги на парламентських виборах Богдана Бенюка довелося терміново шукати нового Іллю Афанасійовича Шамраєва. Тому до вистави на величезній швидкості — лише за дві репетиції — доєднався Володимир Коляда. «У Бенюка — політичні зобов’язання, у Коляди — творчі», — так прокоментували цю рокіровку у театрі. Всі інші актори були погоджені ще з Богданом Ступкою (окрім Остапа та Дмитра Ступок, у виставі грають також Людмила Смородіна (Аркадіна), Анжеліка Савченко (Ніна), Любов Куб’юк (Поліна Андріївна), Володимир Нечепоренко (Дорн)...).
Валентин Козьменко–Делінде, який у цій виставі не лише режисер, а й автор музичного та художнього оформлення, завжди стояв на тому, що свою «Чайку» Чехов писав про кохання і про театр. А тому сцену обрамив каскадом красиво драпірованих портьєр, що нагадують театральну завісу, а в центрi встановив круглу прозору конструкцію. Яка не лише символізує славнозвісне «колдовское озеро», що його прагнув знищити Євген Сергійович Дорн, аби навколишні мешканці не страждали від «ста пудів кохання», а й має суто прикладну функцію: тут врізані скляні двері, а ще це — прозора, але «куленепробивна» площина, яка відділяє героїв один від одного. Навколо цього «озера» розгортаються шалені пристрасті нерозділених почуттів. Після розгніваного «нахлібник, скнара, нікчема, обірванець» Аркадіна кидається до свого сина і міцно притискає його до себе... Яблуко тут так і не стало яблуком спокуси: банально, але це всього лише закуска... А опудало з колись красивої і вільної чайки — потворне, жахливе, огидне... «Якщо тобі колись буде потрібне моє життя — прийди і візьми його». Сказати так здатна лише шалено закохана людина. Власне, під цією фразою могли б підписатися більшість героїв «Чайки». Ось тільки майже всі вони фатально помилялися з адресатом...
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
У місті Парк-Сіті американського штату Юта в день відкриття кінофестивалю Sundance 23 січня відбудеться світова прем’єра другого повнометражного фільму українського режисера Мстислава Чернова «2000 метрів до Андріївки». >>
До основної конкурсної програми 75-го Берлінського міжнародного кінофестивалю вперше за 25 років відібрали стрічку української режисерки: цьогоріч - це фільм Катерини Горностай "Стрічка часу". >>
Створену Кременецько-Почаївским державним історико-архітектурним заповідником за дорученням Міністерства культури та стратегічних комунікацій інвентаризаційну комісію - не допустили до роботи представники Свято-Успенської Почаївської лаври. >>
Список із 25 об’єктів світу, що потребують збереження оприлюднив Всесвітній фонд пам’яток (World Monuments Fund, WMF). Серед об'єктів, що увійшли до переліку на 2025 рік – столичний Будинок вчителя, турецьке місто Антак'я, історична міська структура Гази та Місяць. >>
«Я зрозумів, що мушу бути українофілом – це я зрозумів цілком свідомо. І от я жадібно ухопився за українство. Кожнісіньку вільну від «офіційних занять» часину я присвячував Україні. Перша ознака національності є мова – я й нею найперше заклопотався», - писав Агатангел Кримський. >>