Магніт читацького попиту. Результати рейтингу «Книжка року»-2025
Рейтинг «Книжка року» оцінює всі сегменти книжкового ринку, окрім підручників. >>
Остап Ступка та Людмила Смородіна у виставі «Чайка». Фото з сайта day.kiev.ua.
Передмова до цієї вистави — сумна і життєствердна водночас. Спектакль задумував ще Богдан Сильвестрович Ступка, який минулої весни зателефонував режисерові Валентину Козьменко–Делінде і сказав: «А давай зробимо нашу «Чайку». Він же мав грати одну з головних ролей — Петра Миколайовича Соріна, брата Аркадіної. Ступки–молодші — Треплєва (Дмитро) та Тригоріна (Остап). А коли Богдан Сильвестрович полишив цей світ, франківцям навіть на думку не спало покласти проект до шухляди з написом «Мрії, що не здійснилися». Минулої суботи в Українській драмі давали прем’єру «Чайки», в програмці спектаклю зазначено: «Пам’яті Богдана Ступки».
За словами режисера, Чехов взагалі і його «Чайка» зокрема — це своєрідні індикатори сучасного стану театру. Тобто, художню якість театру й потенціал його трупи можна легко проаналізувати, поставивши Антона Павловича. До слова, на ці тести франківці відгукувалися регулярно (ця «Чайка» — п’яте прочитання Чехова в Українській драмі, для Козьменко–Делінде — це також п’ята його особиста версія п’єси).
Під час репетиційного процесу, як зізнався режисер, доводилося вирішувати кілька кадрових проблем. Перша — хто тепер гратиме Соріна? «За цю роль взявся Олесь Задніпровський, — розповідає Валентин Козьменко–Делінде. — Я вважаю, що це з його боку був справжній, сильний вчинок, творчий і людський». Після перемоги на парламентських виборах Богдана Бенюка довелося терміново шукати нового Іллю Афанасійовича Шамраєва. Тому до вистави на величезній швидкості — лише за дві репетиції — доєднався Володимир Коляда. «У Бенюка — політичні зобов’язання, у Коляди — творчі», — так прокоментували цю рокіровку у театрі. Всі інші актори були погоджені ще з Богданом Ступкою (окрім Остапа та Дмитра Ступок, у виставі грають також Людмила Смородіна (Аркадіна), Анжеліка Савченко (Ніна), Любов Куб’юк (Поліна Андріївна), Володимир Нечепоренко (Дорн)...).
Валентин Козьменко–Делінде, який у цій виставі не лише режисер, а й автор музичного та художнього оформлення, завжди стояв на тому, що свою «Чайку» Чехов писав про кохання і про театр. А тому сцену обрамив каскадом красиво драпірованих портьєр, що нагадують театральну завісу, а в центрi встановив круглу прозору конструкцію. Яка не лише символізує славнозвісне «колдовское озеро», що його прагнув знищити Євген Сергійович Дорн, аби навколишні мешканці не страждали від «ста пудів кохання», а й має суто прикладну функцію: тут врізані скляні двері, а ще це — прозора, але «куленепробивна» площина, яка відділяє героїв один від одного. Навколо цього «озера» розгортаються шалені пристрасті нерозділених почуттів. Після розгніваного «нахлібник, скнара, нікчема, обірванець» Аркадіна кидається до свого сина і міцно притискає його до себе... Яблуко тут так і не стало яблуком спокуси: банально, але це всього лише закуска... А опудало з колись красивої і вільної чайки — потворне, жахливе, огидне... «Якщо тобі колись буде потрібне моє життя — прийди і візьми його». Сказати так здатна лише шалено закохана людина. Власне, під цією фразою могли б підписатися більшість героїв «Чайки». Ось тільки майже всі вони фатально помилялися з адресатом...
Рейтинг «Книжка року» оцінює всі сегменти книжкового ринку, окрім підручників. >>
У Києві у двох музеях показують виставкові проєкти, які нагадують про колекцію Херсонського обласного художнього музею імені Олексія Шовкуненка, що була незаконно вивезена російськими окупантами у 2022 році. >>
На виконання рішення суду за позовом прокуратури припинено право приватної власності на приміщення флігеля мецената Івана Терещенка. >>
Понад 2500 мов існує у світі й більшість з них є рідкісними. Деякі мови нескладно вивчити іноземцям. Проста граматика та невелика кількість правил роблять доступними для вивчення такі мови, як англійська, іспанська та німецька. >>
Сьогодні, 20 лютого, минає 138 років від дня народження визначного представника української музичної культури XX століття Василя Барвінського — композитора, піаніста, музичного критика, педагога, диригента, організатора музичного життя. >>
Наша геніальна поетеса і драматургиня була також літературознавицею європейського масштабу. Важливо відзначити, що її філологічні студії вирізнялися як академічністю, так і публіцистичною гостротою. Зокрема, міжнародного звучання набув твір Л Українки «Два напрями в новітній італійській літературі». >>