Мiсiя нездiйсненна

Третій день перебування місії Міжнародного валютного фонду в столиці України не приніс жодних офіційних новин. Утiм стосунки між офіційним Києвом та штаб–квартирою МВФ достатньо очевидні, аби експерти могли доволі точно прогнозувати подальший перебіг подій. І ці прогнози для нас, на жаль, досить важко назвати втішними.

Приїзд місії до Києва — додатковий бонус для влади, яка в умовах фактичної міжнародної ізоляції радо вітає будь–які контакти із Заходом. Тим паче якщо цей контакт можна переформатувати у месидж «З нами намагаються домовитися». При цьому загальне забарвлення події старанно вимальовують у негативних тонах: за два тижні до приїзду місії влада опосередковано підтвердила, що планує підвищувати комунальні тарифи. Причому аж на третину. Тому що цього вимагає МВФ! Учора в Брюсселi мiнiстр закордонних справ Леонiд Кожара пiдтвердив: уряд готовий пiдняти тарифи на газ для деяких категорiй споживачiв.

Донори ж від подібного трактування не відмовляються. Як повідомив постійний представник МВФ в Україні Макс Альєр, пріоритети їхнiх експертів і суть порад нашій владі не змінилися. Як і рік тому, вони вимагають здійснення трьох головних кроків: оздоровлення фінансового стану «Нафтогазу України» (читай: підвищення вартості природного газу для населення. — Авт.); скорочення бюджетного дефіциту; «плаваючий курс» гривні. У листі, який підписав виконавчий директор МВФ від групи країн Юрій Якуша, пояснюється: політика стабільного курсу гривні не відповідає динаміці доходів населення і зростанню масштабів бюджету. Також вашингтонські фінансові експерти вважають, що макропоказники, ухвалені урядом Миколи Азарова, є надто оптимістичними.

Незалежні експерти до умов донорів ставляться двояко: з одного боку, з розумінням, констатуючи, що давати гроші країні, яка не виконує взяті на себе зобов’язання, якось наївно (у рамках першої програми 2008 року Україна пройшла лише 2 ревю із 8, у програмі 2009 року — 1 з 9). З іншого — експерти виступають проти деяких вимог. «Відпускати гривню нині, коли не подолано валютні спекуляції, є ризиковано», — каже «УМ» президент Центру антикризових досліджень Ярослав Жаліло.

Виходячи з того, що клубок проблем між Києвом та МВФ є значно заплутанішим, ніж це видається на перший погляд, фінансисти не вельми вірять у можливість підписання угоди про черговий транш у 2013 році. Таку думку, зокрема, оприлюднив британський банк Barclays. Погоджується з ним і Ярослав Жаліло: «Кредит ми можемо отримати тільки у тому випадку, якщо Фонд констатує, що економіка України перебуває у критичній ситуації. Якщо ж є шанс, грошей не буде...»

Відповідь на закономірне питання — а з якою ж метою тоді приїжджала до Києва місія МВФ? — «УМ» дав президент Центру ринкових реформ Володимир Лановий. Цьогоріч, як відомо, Україна має починати повертати Фонду старі борги. Йдеться про 6 млрд. доларів у нинішньому році плюс ще два мільярди — у наступному. «Україна ж не має можливостей повернути цей борг, — стверджує Лановий. — Тож приїзд місії МВФ до Києва присвячений насамперед реструктуризації цих боргів. І тільки у випадку, якщо буде досягнуто домовленість, нам можуть надати нові позики». На думку Ланового, влада не особливо й сподівається отримати кредит від Фонду. Головне її завдання — домовитися про відстрочку за попередніми платежами, а потім зробити вигляд, що вони намагалися знайти гроші, але не могли піти на поступки, які є небезпечними для держави. І саме так подати народові своє фіаско. Якщо проаналізувати заяви офіційних осіб України, то саме у такому ключі й подають вони всі коментарі. Заяви представників Фонду свідчать: заважати цим намірам вони не планують.