Тремтіть від страху — казка починається

Авторами першого літературного варіанту німецької легенди про брата й сестру Ханселя та Гретель були брати Грімм. З їхньої легкої руки ця містично–детективна історія ось уже двісті років тримає увагу не лише дітлахів, а й представників різних мистецьких жанрів, які регулярно намагаються якщо не переповісти сюжет на свій лад, то принаймні відштовхнутися від нього, надихнутися ним, створюючи щось оригінально–жахливе. Багато років до неї придивлявся і режисер та сценарист Томмі Віркола, найвідомішим фільмом якого до сьогодні вважали зомбі–комедію «Мертвий сніг».

«Історія про Ханселя та Гретель була частиною мене ще з мого дитинства, — зізнається Віркола. — У мене є дуже стійка згадка про те, наскільки це темна і жорстока казка, і мене завжди цікавило, що ж сталося з Ханселем та Гретель, коли вони подорослішали? За плечима у них — темне майбутнє і ненависть до відьом. Чимдалі я про це думав, тим більше переконувався в тому, що вони повинні були вирости в неперевершених мисливців за відьмами».

Отже, оригінальна версія легенди, зафіксована для історії братами Грімм, у фільмі Вірколи — всього лише зав’язка, прелюдія до подальших подій. Своїх героїв режисер наділив феноменальними здібностями, на екрані — безстрашні супермен і супервумен, вправні, справедливі, у відмінній фізичній формі. Щоправда, не позбавлені проблем, з якими доводиться стикатися звичайним людям. (Так, головний герой хворіє на цукровий діабет і змушений щодві години робити собі ін’єкції, а ще він відповідає взаємністю на почуття білої відьми — а як тут не відповіси, коли вона, рудоволоса грація з ідеальною фігурою, роздягається і заходить у воду...)

Для сюжету, в якому вистачає кривавих сцен і спецефектів, режисер підібрав спеціальну кольорову гаму. Кольори тут — насичені і агресивні, ніякої пастелі. Якщо це кров — то темно–червона, зелень лісу — приглушено–смарагдова, аж до сірої, чорні відьми з білим гримом... «Я прагнув зберегти інтригу оригінальної історії, але також хотів приправити її всіма тими речами, які найбільше люблю в кіно — комедія, гумор i графічний екшен, — пояснює режисер. — В оригінальній казці завжди була похмура аура, але я переніс її на передній план і додав кумедних моментів. І фільм розповідає про міцний зв’язок між братом і сестрою, про те, як Хансель і Гретель піклуються одне про одного, про те, як вони разом долають зло». Що стосується «кумедних моментів» — то їх детонатором і реалізатором у цій картині є зворушливий троль Едгар.

На головні ролі у «Мисливцях за відьмами» режисер покликав Джеремі Ренетта та Джемму Артертон. І хоча ця картина для обох стала справжнім випробуванням — доводилося робити складі трюки — навряд чи вони колись згадуватимуть її як особливо успішну у своїй кар’єрі. У фільмі, де видовище апріорі бере гору над психологічними нюансами вчинків героя, демонструвати вищий акторський пілотаж зовсім­ необов’язково.