Історія Скандинавської гімназії у Києві розпочиналася дуже навіть прозаїчно: будівельники ще завершували свої роботи, а в цей час у вагончику вчителі вели запис майбутніх гімназистів. Усі, хто бачив цю картину суворих педагогічних буднів і не був на Позняках останні десять років, мабуть, зараз і не впізнають ні сам молодий район, ні Скандинавську гімназію. Сьогодні тут навчаються понад тисячу шістсот учнів, а скандинавський профіль забезпечив школі справді унікальний статус — іншого такого навчального закладу немає в усій Європі. Тут пропонують до навчання повний комплект скандинавських мов (шведська, фінська, датська, норвезька), а в тій же Росії, наприклад, є деякі школи, де можна вивчати лише фінську чи шведську. Відповідно, за ці вісім років школа зібрала таку тематичну бібліотеку скандинавської літератури мовами оригіналу та відеотеку, якій можуть позаздрити навіть профільні факультети спеціалізованих вишів.
«Ініціатором створення нашої гімназії був Борис Жебровський, сьогодні це перший заступник міністра освіти, — пригадує директор Тетяна Пушкарьова. — На той час він був начальником головного управління освіти Києва. Цю ідею Жебровський, якого я вважаю великим педагогічним стратегом, виношував років зо п’ять... А коли ми оголосили перший набір, то до нас приїздили учні з різних районів, подали документи діти з 53 шкіл Києва. Звісно, сьогодні близько 80 відсотків учнів — з нашого мікрорайону, в якому мешкає дуже багато молодих сімей і, відповідно, дітей...»
Скандинавію київські школярі вивчають не лише за шкільними партами: щороку за програмою обміну країни Північної Європи відвідують сотні гімназистів. Тут відзначають свята, про які в інших школах, можливо, і не чули: день народження Ганса Христiана Андерсена, День Конституції Норвегії, національне шведське свято Святої Люсії, день незалежності Фінляндії... А на традиційний щорічний фестиваль «Північне сяйво» тут запрошують не лише представників посольств Скандинавських країн, а й працівників спільних підприємств.
У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>
Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу. >>
Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>
Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>
Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>
Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році. >>
