Історія Скандинавської гімназії у Києві розпочиналася дуже навіть прозаїчно: будівельники ще завершували свої роботи, а в цей час у вагончику вчителі вели запис майбутніх гімназистів. Усі, хто бачив цю картину суворих педагогічних буднів і не був на Позняках останні десять років, мабуть, зараз і не впізнають ні сам молодий район, ні Скандинавську гімназію. Сьогодні тут навчаються понад тисячу шістсот учнів, а скандинавський профіль забезпечив школі справді унікальний статус — іншого такого навчального закладу немає в усій Європі. Тут пропонують до навчання повний комплект скандинавських мов (шведська, фінська, датська, норвезька), а в тій же Росії, наприклад, є деякі школи, де можна вивчати лише фінську чи шведську. Відповідно, за ці вісім років школа зібрала таку тематичну бібліотеку скандинавської літератури мовами оригіналу та відеотеку, якій можуть позаздрити навіть профільні факультети спеціалізованих вишів.
«Ініціатором створення нашої гімназії був Борис Жебровський, сьогодні це перший заступник міністра освіти, — пригадує директор Тетяна Пушкарьова. — На той час він був начальником головного управління освіти Києва. Цю ідею Жебровський, якого я вважаю великим педагогічним стратегом, виношував років зо п’ять... А коли ми оголосили перший набір, то до нас приїздили учні з різних районів, подали документи діти з 53 шкіл Києва. Звісно, сьогодні близько 80 відсотків учнів — з нашого мікрорайону, в якому мешкає дуже багато молодих сімей і, відповідно, дітей...»
Скандинавію київські школярі вивчають не лише за шкільними партами: щороку за програмою обміну країни Північної Європи відвідують сотні гімназистів. Тут відзначають свята, про які в інших школах, можливо, і не чули: день народження Ганса Христiана Андерсена, День Конституції Норвегії, національне шведське свято Святої Люсії, день незалежності Фінляндії... А на традиційний щорічний фестиваль «Північне сяйво» тут запрошують не лише представників посольств Скандинавських країн, а й працівників спільних підприємств.