Споживчий кошик, який експерти називають показником бідності населення, не переглядався в Україні з 2000 року, хоча, згідно з законом, його мають приймати кожні п’ять років. Зараз Міністерство соціальної політики обіцяє «осучаснити» споживчий кошик. «Ми готуємо і протягом трьох місяців дамо пропозиції, оскільки споживчий кошик — це фундамент соціальних питань в Україні і, на жаль, споживчий кошик протягом 12 років в Україні не змінювався», — сказала міністр соцполітики Наталія Королевська.
На сьогодні український споживчий кошик виглядає убогим, наче його сформували у воєнні роки. Так, на одну дорослу людину на день передбачено: 270 грамiв хліба, половинка курячого яйця, 9 г твердого сиру, 13 г масла, 19 г риби, 11 г макаронних виробів, 10 г солодощів (це 1–2 карамельки) і аж 84 грами фруктів! «Розумники», які укладали цей перелік продуктів, вважають, що дорослій людині достатньо кілограма манки, двох кілограмів гречки на рік.
Не менш ідіотично сьогодні виглядають і норми споживчого кошика стосовно одягу, необхідного простій людині на рік. Скажiмо, середньостатистичний українець повинен мати одні капці на три роки, одні бавовняні брюки і одні джинсові. Чоловік може мати п’ять сорочок і лише один светр, який доведеться носити протягом трьох років. У гардеробі має бути одне пальто на вiсiм років. А п’ять трусів треба постаратися не зносити протягом двох років. Краватка та плавки повинні служити дбайливому господарю протягом десятилiття, а для пенсiонерiв вони взагалі не передбачені нормативами «споживчого кошика».
«Споживчий кошик справді треба переглядати, — прокоментував новину «УМ» експерт Центру Разумкова, народний депутат Павло Розенко. — Проте Наталії Юр’ївні не варто забувати, що сьогодні вона міністр, а не кандидат у президенти, і суспільство чекає від неї реальних кроків, а не декларацій... Не варто забувати, що до сьогоднішньої кризи довела нинішня влада, а не якісь міфічні «папєрєднікі». Бюджетні кошти витрачаються на придбання товарів і послуг, які влада використовує у своїх цілях. Коли влада думає, як забезпечити себе, а не людей, то коштів на справедливий перегляд споживчого кошика вона не знайде. Треба змінити, у першу чергу, свої пріоритети, тоді простим людям житиметься краще».
Український споживчий кошик було складено за методикою, розробленою ленінградським Інститутом гігієни харчування ще 1990 року. Його розмір і склад визначений постановою Кабінету Міністрів №656 від 14 квітня 2000 року. Цікаво, що саме за споживчим кошиком уряд визначає мінімальну заробітну плату, пенсію та прожитковий мінімум.
За методикою ООН, міжнародною планкою, нижче якої починається бідність, вважається ціна споживчого кошика на рівні $510 на місяць. За даними тієї ж ООН, за межею бідності живуть 75% населення України.