Прийняття присяги у Білому домі. 20 січня.
Учора об 11.30 (у Києві це був уже вечір) у Вашингтоні Барак Обама вдруге був інавгурований на пост президента США. Білий Дім урахував критику в марнотратстві, адже церемонія першого сходження Обами на президентську вершину обійшлася федеральній казні у рекордну суму — понад 150 млн. доларів. Тому на вчорашніх урочистостях вирішили дещо заощадити. Остаточна вартість свята інавгурації офіційно буде названа пізніше, але, за даними американських ЗМІ, вона сягне приблизно ста мільйонів доларів. Зі статті витрат, зокрема, викреслено низку президентських балів: якщо у 2009–му президент дав десять балів, то цього разу їх заплановано лише два.
«Ціна питання» важлива для країни, яка хоч і має статус однієї з найбагатших та найпотужніших у світі, проте її економіка нині переживає далеко не кращі часи. Після першої інавгурації Обами преса підняла ґвалт, що вартість президентських «входин» у посадові обов’язки зростає нездоровими темпами. Наприклад, у 1985 році на той час найдорожча церемонія інавгурації (президента Рональда Рейгана) коштувала платникам податків 15,5 млн. доларів, а за якісь двадцять iз лишком років зросла в ціні удесятеро!
У Сполучених Штатах уже лунають поодинокі голоси резонерів, які закликають обмежуватися камерною церемонією у Білому домі з прямою відеотрансляцією. Варто нагадати, що, за Конституцією країни, президент мусить бути приведений до присяги до полудня 20 січня. Тому Обама ще в неділю склав таку коротку присягу на Біблії у Блакитній залі Білого дому. На церемонії були присутні дружина Обами Мішель та двоє їхніх доньок, а також кілька осіб з адміністрації та віце–президент Джо Байден (він прийняв присягу за кілька годин до того). Учора ж 44–й президент США фактично продублював свою присягу «зберігати, охороняти та захищати Конституцію Сполучених Штатів», але для «більш широкого» кола слухачів — для понад 800 тисяч людей. У 2009 році, коли до присяги уперше приводили чорношкірого президента Сполучених Штатів, охочих побути на церемонії назбиралося 1,8 мільйона. Проте, як відзначає сайт «Лєнта.ру», це засвідчує більшу повагу або ж інтерес нації до Обами, ніж до його попередника, позаяк 2005 року на інавгурацію Джорджа Буша–молодшого прийшли подивитися менш як 400 тисяч американців.
Інавгурація «другого Обами» відбувалася так само на сходах Капітолію, під спеціально встановленим білим павільйоном. Перед ним — ряди білих крісел на півтори тисячі персон: це VIP–зона для конгресменів, колишніх президентів США, дипломатів — словом, політичних «вершків». Народ, як завжди, спостерігав за інавгурацією з Національного молу, що прилягає до Капітолійського пагорба.
«Зоряним» голосом церемонії стала Бейонсе — саме вона виконала гімн США. Минулого разу гімн співала нині вже покійна чорношкіра зірка Вітні Х’юстон. Як зазвичай, інавгурація перетворюється на яскраве шоу — тут і концерт, і народні гуляння, і оркестр, і продавці сувенірів, прикрашених портретами американського президента, і вулиці, щедро вбрані в кольори національного прапора. Цьогоріч навіть був місяцехід — новинка, презентована НАСА.
Тим часом сам Обама та його піарники намагаються наголосити на великій відповідальності, громадянському чині, який надається зі вступом на найвищу посаду в державі. У президентів США прийнято підкреслювати в цей час свою релігійність. Позаяк 21 січня є Днем пам’яті Мартіна Лютера Кінга, Барак Обама поклав вінки до могили цього провідника чорношкірих американців у ХХ ст., а відтак помолився в африканській методистській єпископальній церкві. До речі, для вчорашньої інавгураційної церемонії він обрав дві Біблії: одну надала Бібліотека Конгресу, другу — син Мартіна Лютера, пише Бі–Бі–Сі. А на «камерній» церемонії в Білому домі було використано Біблію, якою користується родина Мішель Обами.
Напрями руху на наступні чотири роки 51–рiчний Барак Обама визначив у інавгураційній промові, яку виголосив учора увечері, коли цей номер «УМ» уже був зданий до друку. Планувалося, що президент США говоритиме передусім про моральні принципи державної побудови i лише у другу чергу — про нові завдання своєї адміністрації.
У США тривають дискусії щодо амбіцій першого мандату президента і досягнених наприкінці результатів. Обама планує здійснити багато старих задумок під час другого терміну. Першочергове його завдання — досягнення компромісу в питанні так званого «фіскального обвалу» на тлі зусиль, що спрямовані на економічне одужання і створення робочих місць, зазначає у своєму коментарі «Євроньюз». Наступний раунд боротьби відбудеться вже у лютому. Конгрес має розглянути закон про боргову стелю. Це звичайний закон, який упродовж десятиліть проходив парламент і не зустрічав опору на своєму шляху. Альтернативою буде дефолт унаслідок боргу, а це, у свою чергу, позначиться на світовій економіці. Всі розуміють, що не варто мірятися силою зi світовою економікою. Але зовсім недавно, у 2011–му, вперше в американській історії республіканці вирішили використовувати цей аргумент як важіль. Якщо вони так поводитимуться і далі, світ зануриться в катастрофічну рецесію.
Обама також має здійснити певні кадрові перестановки у силових структурах i вже почав робити це. Він представив нових міністра оборони та очільника ЦРУ. Кандидатів обрав непростих — обидва мають суперечливу репутацію, проте президента це, схоже, не бентежить: «Я пишаюся своїм вибором ключових силовиків — я пропоную Чака Хейгела на пост міністра оборони і Джона Бреннана на посаду керівника Центрального розвідувального управління». Під час попередньої роботи у ЦРУ Джона Бреннана звинувачували у використанні так званих «жорстких методів допиту», які правозахисники вважають тортурами. Потенційного міністра оборони Чака Хейгела також вважають неоднозначною постаттю. Йому закидають випади проти гомосексуалістів та суперечливі висловлювання стосовно Ізраїлю. Також свого часу Хейгел закликав скоротити бюджет Пентагону, який він зараз хоче очолити.
Кореспондент Бі–Бі–Сі у Вашингтоні зазначає, що стратегія Обами на наступні чотири роки видається суцільною головоломкою. Навіть досвідчені американські аналітики не беруться давати прогнози на цей термін. Обама надалі декларує, що прагне зробити Америку кращим місцем для життя її простих громадян, але утримується від розкриття методів досягнення цієї своєї мрії.
Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>
Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>
На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>
Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>
