«Єдині», як кіт із собакою

      Дивні речі кояться в «більшовицькому» таборі. Можна, звісно, зрозуміти безпосередніх і тіньових босів ПУКу (парламентсько-урядової коаліції) — вони опинилися в дуже складній ситуації. З одного боку, їм понад усе треба зберегтися при владі, і сама думка про те, що доведеться розлучитися з нагрітим кріслом або спостерігати за пересиханням потоку до кишені поцуплених у держави мільйонів, змушує цих панів боротися за свою шкуру до останнього. Проте всі вони чудово розуміють, наскільки штучною й вимученою є ця боротьба, яка змушує всі «більшовицькі» сили стати на бік «єдиного», хоча багатьом із них і вельми несимпатичного кандидата. Але іншого виходу немає: — опозиція наступає. Тому провладні сили,  зціпивши зуби, мужньо крокують поруч із Прем'єром, утворюють на його підтримку блоки й коаліції, розповідають про його достоїнства на телебаченні і... продовжують «за кадром» гризтися між собою, принагідно клянучи на всі заставки ще недавно оспіваного ними ж претендента на звання «Кучми-3»...

      А все через те, що атмосфера у «ПУКовому» таборі аж тхне нещирістю та підлабузництвом, які, природно, не дозволяють провладним політикам бути послідовними і єдиними в підтримці «єдиного кандидата». Усього лише кілька прикладів: щойно парламентські фракції Народно-демократичної партії та Партії промисловців і підприємців об’єдналися в одне ціле, як шляхи їхніх лідерів різко розійшлися в різні боки. Лідер НДП Валерій Пустовойтенко, в якому до того раптом було прокинувся протопозиціонер, різко завернув голоблі назад до табору вірних соратників Кучми й компанії і, щоб довести свою вірність ідеалам Банкової, навіть очолив «координуючий орган координаційної ради» клона сумнозвісної «Злагоди» — блоку з умовною назвою «Разом заради майбутнього» або «Україна — за Януковича». Натомість головний «промисловець і підприємець України» Анатолій Кінах таки знайшов у собі сили опиратися «неминучому» й замість покірно лягти під Януковича та його «коаліцію» мужньо висунувся на президентські вибори власною персоною.

      Така ж колізія спіткала й інший шмат ПУКу — фракцію «Демократичні ініціативи — Народовладдя». Попри вдале рішення назвати свій союз об'єднаним словосполученням без усіляких тире-дефісів,  «ініціативно-народні» «більшовики», схоже, між собою також не миряться. Що й довела реакція координатора парламентської більшості й лідера «Демініціатив» Степана Гавриша на рішення колеги по фракції, провідника «Народовладдя» Богдана Губського створити нову партію на основі (якщо вірити чуткам) придбаної за копійки Партії освітян України. Дуже вже образився Степан Богданович на Богдана Володимировича за те, що той порушив плани про спільне створення партії на основі двох об'єднаних фракцій. От і вийшло, що в новій структурі зі старою назвою «Єдина Україна» «засвітилися» прізвища давнього соратника нинішніх керівників СДПУ(о) Губського та постійного представника Президента у Верховній Раді Олександра Задорожнього, але немає «лоцмана» парламентської більшості Степана Гавриша. «У нас була домовленість про спільне створення партії. Вона не реалізувалася», — пояснив цей факт в інтерв'ю «Українським новинам» сам Степан Богданович, який, за його словами, узагалі довідався про створення «Єдиної України» вже після її установчого з'їзду. І наголосив, що далеко не всі члени «Демініціатив» увійшли в «Єдину Україну».

      Природно, після такого неподобства Гавриш до «ЄУ» — ні ногою. «Я не беру участі в неморальних проектах», — сказав, як відрізав. Ні, звісно, пан координатор і надалі працюватиме на перемогу «єдиного кандидата», ба більше: планує зосередитися винятково на роботі у виборчій кампанії Віктора Януковича і ні на які «подлянки» від нібито «однодумців» не відволікатися. До пори до часу, звісно. Наприклад, доти, доки у лавах «єдиного» війська з гучною назвою ПУК не лусне чергова мильна бульбашка «однодумства».