У Сумах запахло 2004–м

У чім конфлікт?

Про звільнення з посади ректора академії Анатолія Єпіфанова з Національного банку повідомили напередодні Нового року. Формально й не придерешся: контракт керівника саме добіг кінця. І хоча Анатолій Єпіфанов власне ініціював створення такого вишу, розбудував його, пропрацювавши на ректорській посаді шістнадцять років, — усе в цьому житті, зрештою, тече й змінюється. Але! У даній ситуації суть проблеми не стільки в керівникові: звільнення ректора є ключем до реорганізації вишу.

«Є розпорядження Кабінету Міністрів України 2006 року за підписом Юрія Єханурова про утворення Університету банківської справи НБУ в місті Києві. А відповідно — реорганізації Української академії банківської справи шляхом перетворення у Сумський інститут банківської справи з передачею до складу того нового університету. Колектив, студенти тоді були на прийомі у Володимира Стельмаха, який написав на зверненні резолюцію: «Українська академія банківської справи буде збережена». Відповідно до постанови НБУ пункт про реорганізацію академії було вилучено. Проте це не гарантує, що він не з’явиться знову, адже з розпоря­дження Кабінету Міністрів його не вилучили. До речі, в разі перетворення, треба знати, що керівника інституту не обирає колектив, як було у нас, а вже призначає НБУ», — розповідає звільнений ректор.

Як відомо, будь–яка відомча структура може мати лише один відомчий навчальний заклад певного рівня. Нагадаємо: академія існує з 1996 року. Університет, як бачимо, створено пізніше, і його база, розповідають, на відміну від сумського вишу, залишає бажати кращого. Додамо: недавно академія створила свою ґрунтовну філію у Севастополі.

У чому ж логіка передбачуваних змін? Адже загальновизнано, що лише нерозумна держава концентрує всі ресурси в столиці, занедбуючи території. Подейкують, резони однозначні: ну дуже вже ласий шматочок ця академія, й комусь хочеться мати його «на халяву», нічого, окрім амбіцій, до цього не вкладаючи. А ще, ймовірно, деяким дуже зайнятим нардепам та урядовцям, які все ж знаходять (певно, через бідність) час для викладацької роботи, зручніше мати подібний виш у Києві. Та й їхнiм дітям простіше отримувати освіту на місці.

Залиште Сумам платника податків

Водночас реорганізація академії на житті Сум відгукнеться недобре, адже сьогодні навчальний заклад є досить успішним платником податків. І з реорганізацією місто втратить частку свого добробуту.

Очевидно, варто нагадати, що своєю появою академія зобов’язана ще одному нашому землякові — третьому Президенту України Віктору Ющенкові, який, очолюючи Нацбанк, благословив народження вишу. Його підтримка стала визначальною для започаткування академії. Утім багато конкретних справ (згадаймо бодай Батурин, «Мистецький арсенал», Чигирин), зроблених ним свого часу, нині ніби втратили своє авторство: політика часом любить забуття.

Зрештою, попри різновекторні політичні вітри, в ці дні на підтримку академії та Єпіфанова виступили обласні організації Національного олімпійського комітету, спілок — письменників, художників, кінематографістів; міська рада ветеранів, колектив Будинку–музею Чехова... А ще — багато відомих осіб. Та найзворушливішими на сесії були виступи студентів із різних міст України, готових захищати статус своєї альма–матер.

Насамкінець 57 із 57 присутніх на зібранні депутатів проголосували за те, аби звернутися до Президента України Віктора Януковича, голови Кабміну Миколи Азарова, голови Національного банку України Ігоря Соркіна, голів Сумської облдержадміністрації та обласної ради щодо потреби продовження контракту з Анатолієм Єпіфановим та неможливості реорганізації академії.