Перший всенародний

11.01.2013
Перший всенародний

53–річний Владімір Франц — найколоритніший із кандидатів у президенти Чехії. (з сайту vladimirfranz.cz.)

Відсвяткувавши 20–ту річницю розпаду Чехословаччини, самостійна Чеська Республіка, незалежність якої було проголошено 1 січня 1993 року, здає серйозний політичний іспит: сьогодні і завтра її громадяни вперше обиратимуть главу держави на прямих президентських виборах. Досі президента обирав парламент, але в грудні 2011 року в Конституцію Чехії було внесено зміни. Обіцянка запровадити прямі вибори глави держави була одним із головних пунктів програм більшості політичних партій, тож опозиція в цьому питанні повністю підтримала правлячу коаліцію.

За голоси виборців змагаються дев’ятеро кандидатів, серед яких три жінки. Усі претенденти на президентське крісло — постаті непересічні: переважно колишні чи сучасні політики або відомі в країні діячі зі світу мистецтва та ЗМІ. Пжемисл Соботка та Їржі Дінстбір — сенатори; Ян Фішер та Мілош Земан — колишні прем’єр–міністри, Карел Шварценберг — чинний міністр закордонних справ, має аристократичне походження й велике еміграційне минуле, Владімір Франц — професор музики та образотворчого мистецтва, з голови до ніг вкритий татуюваннями, Таня Фішерова — акторка, відома своєю благодійною діяльністю, Яна Бобошікова — колишня тележурналістка, Зузана Ройтова — депутат Європарламенту, екс–міністр охорони здоров’я й добра приятелька родини Юлії Тимошенко, за права і здоров’я якої активно бореться на європейському рівні. Десятим претендентом на президентство був Томіо Окамура, чесько–японський бізнесмен у галузі туризму, нещодавно обраний сенатором Але його кандидатуру відхилило міністерство внутрішніх справ — на тій підставі, що частину підписів, зібраних на підтримку його кандидатури, було сфальсифіковано.

Як свідчать останні опитування громадської думки, найбільші шанси на перемогу мають «старі політичні зубри» Фішер і Земан, хоча частині чеських виборців і не до вподоби їхнє комуністичне минуле.

Та все ж головною інтригою напередодні голосування залишалася активність чеського електорату. Значна частина з 8,4 мільйона виборців фактично до останнього дня не визначилася із симпатіями, й експерти побоювалися, що ті, хто сумнівається у своєму виборі, не прийде на виборчі дільниці взагалі. Для порівняння, на місцевих виборах у жовтні минулого року проголосували лише 36 відсотків чехів із правом голосу.

Нинішній президент Чеської Республіки Вацлав Клаус на прощання зробив жест, який чимало людей у країні налаштував проти нього: оголосив амністію для понад 6500 в’язнів — третини від загальної кількості тих, хто перебуває за ґратами. Позавчора Клаус, який зарекомендував себе як великий євроскептик, здійснив останній на посаді президента закордонний візит до Німеччини, де переконував Ангелу Меркель у недоцільності та безперспективності євроінтеграції.

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>