Кому вигідне банкрутство найбільшого авіаперевізника України — покаже час. (УНІАН.)
Про те, що національний перевізник України — компанія «АероСвіт» — є банкрутом, пасажири, які не змогли вилетіти з Борисполя, а також застрягли в аеропортах Тель–Авіва, Будапешта, Стокгольма, довідалися 4 січня. Причому сама подія — процедура банкрутства, яку розпочав Господарський суд Київської області — трапилася ще 29 грудня. Але громадськості про цей факт не повідомили. Мабуть, щоб не псувати новорічний настрій. Зрештою, і 4 січня компанія намагалася надати поганій новині буденних ноток. За словами речника «АероСвіту», компанія сама звернулася до суду з проханням розпочати передбачену судом процедуру, аби провести реструктуризацію своїх активів.
Тобто «АероСвіт» фактично спростував інформацію про власне банкрутство і запевнив: свої обов’язки перед контрагентами компанія виконуватиме. При цьому вона активно вітає призначення арбітражного управляючого, яким став Леонід Талан. Початок слухання справи призначено на 23 січня. «Менеджмент компанії продовжує функціонувати у попередньому складі, всі процедури, у тому числі з авіаційної безпеки, виконуються у повному обсязі. Запланована санація необхідна, щоб збільшити дохiдність компанії», — стверджував «АероСвіт», публічно обурюючись, що ЗМІ початок процедури банкрутства назвали власне банкрутством...
Утiм ситуація, яка відкрилася, коли фінансові документи компанії стали набутком гласності, шокувала. Виявилося, що «АероСвіт» — це, м’яко кажучи, гігант на глиняних ногах. Іншими словами, його активи становлять 1,47 млрд. гривень. Натомість заборгувала компанія не багато — не мало, а цілих 4,27 млрд. гривень! Тож люди, обізнані у ситуації в авіаційній галузі, банкрутства «АероСвіту» очікували вже давно. «Певною несподіванкою стало тільки те, що все трапилося саме зараз», — сказав головний редактор спеціалізованого видання «Авіація України» Віктор Портніков.
Версій, чому так трапилося, — багато. «Авіаринок переживає сьогодні далеко не найкращі часи: міжнародні перевезення «підкосила» криза 2008 року, внутрішній ринок у нас не розвинений, — коментує «УМ» експерт Сергій Кисельов. — До цього могли додатися і помилки менеджменту, зокрема у ціноутворенні, та низка скандалів, які тримали репутацію компанії на досить низькому рівні. А також скандали, як, наприклад, під час Євро–2012, коли перевізник скасовував регулярні рейси, організовуючи прибутковіші чартери із вболівальниками».
Майже всі, хто літав «АероСвітом» і мав змогу порівняти його сервіс і ціни з послугами інших компаній, з думкою Кисельова погодяться на сто відсотків: такої зневаги до пасажирів не дозволяла собі жодна європейська компанія. Літаки «АероСвіту» більш–менш регулярно літали тільки у європейському напрямку, натомість скасування внутрішніх рейсів та непунктуальність далекомагістральних стала вже притчею во язицех. Сюди ж варто доплюсувати старі повітряні судна, погане харчування і високі ціни».
Не на диктофон експерти авіаційної галузі серед причин банкрутства радять звернути увагу на особу власника компанії та його методи провадження бізнесу. У перекладі з англійської ця схема називається «Бери і втікай» і була особливо популярною у нас в 90–ті роки. Тобто фірма має давати високі прибутки, які господар одразу ж виводить, практично не інвестуючи натомість у розвиток бізнесу. Згадали також вислів власника «АероСвіту» Ігоря Коломойського, який нібито прозвучав у його розмовi з політологом Дмитром Видріним: «Я ніколи не плачу податків та боргів». Сам олігарх факт такого висловлювання потім спростував.
Зважаючи на майже чотириразове перевищення боргів над активами, можна припускати, що банкрутство є фіктивним. Тобто власник переводить свої активи на новостворену компанію чи, скажімо, на інші компанії свого альянсу — «Дніпроавіа» та «Донбасаеро», уникаючи таким чином оплати боргів. «Звичайно, подібна схема теоретично може мати місце, але вона є надто прозорою, — каже Сергій Кисельов. — І якщо серед боржників «АероСвіту» є структури, наближені до нинішньої влади, то здійснити таку оборудку її господарю просто не дозволять».
Утім найцікавіше питання — що буде з літаками і рейсами «АероСвіту» далі? — поки що залишається без відповіді. Варіантів розвитку подій — якщо перевізника таки оголосять банкрутом — може бути кілька. «Найкращим варіантом для держави було би створення єдиного національного перевізника, — вважає Кисельов. — У нашому випадку це насамперед об’єднання «АероСвіту» з «Міжнародними авіалініями України». У такому випадку можна було би більш раціонально використовувати можливості аеропорту «Бориспіль» та організацію тут хабу (транзитного аеропорта. — Ред.). Цей досвід, щоправда, не завжди буває позитивним, як, наприклад, у Болгарії. Але це вже справа того, хто створює — у нашому випадку, держави».
Інша можливість — якщо власникові компанії дозволили таким шляхом уникнути боргів — на місці «АероСвіту» постане зовсім інша компанія, що візьме літаки ймовірного банкрута в лізинг і працюватиме на його маршрутах. У такому випадку для пасажирів не зміниться практично нічого.
Якщо ж банкрутство станеться, а злиття не відбудеться — а така ситуація теоретично можлива — то це буде один iз найгірших варіантів. «Менш прибуткові рейси просто закриють і вони щезнуть iз карти польотів, а прибутковіші розберуть інші авіакомпанії, — каже Кисельов. — Наприклад, «жирні» рейси «Київ—Москва» можуть відійти до російських перевізників». Це якщо говорити про міжнародні рейси. Внутрішня карта польотів, і без того нерозвинута, може стати ще менш розгалуженою. «Можливий колапс «АероСвіту» може призвести до транспортного колапсу не тільки в Україні, а й у східній частині Європи, — стверджує Віктор Портніков. — Адже жоден іноземний перевізник не зможе знайти такої кількості «бортів», щоб забезпечити рейси, які виконував «АероСвіт».
Станом на вчора авіакомпанія «АероСвіт» скасувала низку рейсів на прибуття з Донецька, Одеси, Будапешта, Тель–Авіва та інших міст. Не відправилися у політ, окрім вищезгаданих міст, також до Кишинева і Стокгольма. «Просимо пасажирів заздалегідь враховувати факт скасування рейсів авіаперевізника. Дізнатися про статус рейсів можна на сайті аеропорту — kbp.aero. Більш детальну інформацію просимо уточнювати у довідковій службі авіакомпанії «АероСвіт» за телефонами +380567407000, 0800509800 (для дзвінків з України)», — сказано у повідомленні на сайті аеропорту «Бориспіль».
Поганi новини про нашого перевізника з’явилися в першi днi сiчня. Пiсля Варшави був випадок, коли через затримання літака авіакомпанії «АероСвіт» в міжнародному аеропорту міста Стокгольм у скрутній ситуації опинились близько 40 громадян України, яких 5–6 січня за сприяння посольства України у Швеції вдалося відправити додому.
На жаль, подібна ситуація повторилася й наступного дня. І не лише у Швеції, а й у міжнародному аеропорту Тель–Авіва «Бен–Гуріон», внаслідок чого постраждали 54 громадянини України. 7 січня їх було відправлено до Києва. Також через відміну рейсу «Київ—Ташкент—Київ» 6 січня близько 80 пасажирів не змогли вилетіти до Києва. Станом на 7 січня майже всі пасажири рейсу були відправлені в Україну іншими авіалініями. Чотирьох пасажирів, відліт яких заплановано на 11 січня наступним рейсом «АероСвіту», розмістили в готелі. Проблемними були і рейси з Нью–Йорка та Будапешта, які на двох не довезли до Києва 240 пасажирів.
Також станом на вчора 196 громадян України залишалися в міжнародному аеропорту міста Хошимін (В’єтнам). Один iз постраждалих українців, Ігор Тітов, пише в соціальній мережі: «Пишу з Хошиміна. Ми вже більше доби чекаємо рейсу. Літак «АероСвіту» заарештований. МЗС відмовився давати гарантію оплати боргу. Борг перед аеропортом за пальне — 50 тисяч доларів. Пасажири готові були заплатити зі своєї кишені, капітан борту відмовився брати гроші. Ми в пастці».
Лоукост, готуйся в бій!
На рейси «АероСвіту», схоже, поглядає і єдиний вітчизняний дискаунтер — компанія «Візейр». Учора лоукост оголосив про акцію — він продаватиме квитки на свій рейс «Катовіце—Київ» за спеціальною ціною 349 гривень тим пасажирам, які не змогли скористатися скасованим рейсом «АероСвіту» «Варшава—Київ». Такий підхід до колег–банкрутів притаманний угорському дешевому перевізнику, який подібним чином заповнює свої судна та здобуває лояльність пасажирів інших компаній. Торік після банкрутства угорського національного перевізника «Малев» «Візейр» домігся передачі йому найприбутковіших маршрутів iз Будапешта до низки європейських столиць, на яких дискаунтерів не пускали. Дива для пасажирів, утім, не трапилося — ціни на такі перельоти лиш незначно відрізняються від «малевських».
Ну а назагал — «Візейр» має з «АероСвітом» давні рахунки. Хоча компанії теоретично не конкурують, оскільки представляють різний клас перевезень, насправді вони жорстко «билися» за внутрішні й міжнародні маршрути. Апогеєм боротьби став випадок зими 2009 року, коли «АероСвіт» «вступився» за пасажирів скасованого через негоду «візейрівського» рейсу «Лондон—Київ» і пасажирів виганяли з літаками собаками і спецзасобами. Тоді підконтрольна цьому ж Ігорю Коломойському компанія «Укртатнафта», яка працює в аеропорту «Бориспіль», у знак солідарності з пасажирами (?!!) відмовилася заправляти літаки «Візейру». Нині, схоже, настав час дискаунтера потанцювати на могилі заклятого конкурента.
Ну і нарешті відмову від внутрішніх рейсів, які спочатку впроваджував «Візейр», деякі експерти пояснюють їх сепаратною домовленістю з «АероСвітом»: лоукост нібито пішов iз внутрішнього ринку, щоб не заважати національному перевізнику. Якщо це так і нова компанія не буде афільована з бізнесом власника «АероСвіту», то пасажири зможуть претендувати на дешеві авіарейси Україною.
60-річна Тетяна Горячевська пригадує, що спершу син Олександр не посвячував її з чоловіком у свої задуми. Він був інженером-теплотехніком за освітою, після закінчення вишу працював на Полтавському тепловозоремонтному заводі за фахом. >>
Українці вже звикли до того, що війна в нас називається АТО, окупанти — сепаратистами, а біженці — переселенцями. Кажуть, що так зручніше «батькам нації» вести міжнародні перемовини. Це, у свою чергу, теж виявилося лише черговою брехнею і призвело фактично до капітуляції України перед так званими тимчасово непідконтрольними територіями. >>
Село Черневе, що в Глухівському районі на Сумщині, — невелике, ледве чотириста мешканців набереться. Проте неабиякі пристрасті вирують нині в цій сільській глибинці, розташованій усього за якихось п’ять кілометрів від російського кордону. >>
Ця історія починається з Майдану. Олексій Кабушка пригадує, що потрапив на Майдан іще тоді, коли його, по суті, не було. Дізнавшись про те, що Віктор Янукович відмовився підписати у Вільнюсі договір про євроінтеграцію, відчув, що потрібно вирушати до Києва. Приїхав на Майдан годині о 19-й, але там нікого не було. Чоловік навіть розгубився: невже він сам такий? >>
Доки ми з Юрієм Скребцем спілкувалися, він увесь час відволікався на телефонні дзвінки. Усі вони переважно стосувалися поранених українських воїнів, життя яких від самого початку бойових дій на Донбасі дніпропетровські лiкарi рятують постійно і цілодобово. >>
Чорнобиль і через 30 років після аварії на атомній станції є загадкою. Ми відправилися туди в організований тур, прихопивши власний старенький дозиметр 1987 року випуску... Нагадаю, напередодні 30-х роковин із часу вибуху на ЧАЕС Президент підписав указ про створення Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. >>
