Шановнi бершадцi. Не знаю, чи звернули ви увагу на депутатську дiяльнiсть новоспеченого нардепа–мажоритарника Григорiя Заболотного, якого ви обрали до найвищого законодавчого органу. Нагадаю вам, що кандидатом по 17–му округу серед iнших був i пан Матвiєнко, який, до речi, мав непоганi шанси вкотре стати депутатом ВР. Позицiонував вiн себе як єдиний (уроджений) кандидат вiд опозицiйних сил. Опозицiя так «крєпко» попрацювала в окрузi, що, мабуть, i в день виборiв ми не знали, хто ж її єдиний кандидат. Цього не знали навiть районнi вождi партiй.
Адже раптом 22 жовтня пан Порошенко (молодший) привiз Руслану поспiвати на стадiонi в Бершадi, а пан Анатолiй закликав вiддати нашi голоси за Заболотного. Матвiєнко запевнив нас, що Заболотний — член команди Порошенка, справжнiй опозицiонер до чинної влади, нiколи не здасть iнтереси демократiї й не буде спiвпрацювати з «регiоналами» та комунiстами...
І при першому голосуваннi пан Григорiй вiддає свiй (нашi голоси) голос за представника Компартiї — сумлiнного митника на пост вiце–спiкера Верховної Ради. Тодi як опозицiйнi сили за цю кандидатуру не голосували. Та й, за логiкою речей, ця посада має належати опозицiйним силам...
От вам, шановнi бершадцi, й вибiр! Тепер чекайте ще п’ять рокiв, може, вистачить часу на роздуми, i оберете не «хорошого» хлопця i земляка, а справжнього патрiота України.
А що ви скажете, пане Петре? Ви ж були «паротягом» для Г. Заболотного? І як ви, пане Анатолiю, будете дивитися нам в очi, коли приїдете доживати (як ви повторювали на кожнiй зустрiчi з нами) у Бершадь?
І коли ж ви, дорогi земляки, нарештi зрозумiєте, що депутат потрiбен не для того, щоб провести газ, засклити вiкна в дитсадку, побудувати церкву, вiдремонтувати пiдлогу в школi чи купити (за вашi ж грошi) комп’ютер? Депутат повинен приймати такi закони, щоб усе це без нагадування робили органи виконавчої влади та мiсцевого самоврядування i щоб не треба було в країнi нiкому «допомагати».
А. КОСТЮК
с. Бирлiвка, Бершадський район, Вiнницька область