2013–й, рік, що почнеться за східними календарями 10 лютого, буде роком Води та Змії (Гуй–Си) — за давньокитайським календарем і Чорнуватої змії — за тюрксько–монгольським.
Людина та змія були пов’язані між собою здавна — від створення світу. Змій спокусив Єву яблучною дієтою, за що перші люди були вигнані з раю. А змія Бог прокляв: «Будь проклятий з–поміж усякої скотини та з–поміж усяких диких звірів... Ти їстимеш землю... Я покладу ворожнечу між тобою та жінкою». За українським повір’ям, зміїний цар не дає людям знайти цвіт папороті, ріг достатку. Отже, історично змій — ворог Бога і людини. У князівські часи Кирило Кожум’яка поборов змія, що повадився брати данину з Києва людьми. І в подальшому українці перемагали змія, Котигорошок — силою, Іван Побиван і Івасик Телесик — кмітливістю; Телесик не дав змії захопити його малий риболовецький бізнес.
Змії пристосувалися, вони не тільки плазують, а й піднімаються по деревах, досягають верхівки дерева влади. Нині в Україні всі осередки влади стали тераріумами; сучасна влада — це кубло зміїв–політиків і удавів великого бізнесу. І. Франко у повісті «Boa constrictor» дав психологічну характеристику тим, хто збагатився неправедним шляхом, ця характеристика поширюється і на сучасних олігархів: «Зробило його ціле життя холодним, безсердечним спекулянтом, не зважаючим на стон нужди та сльози вдовині». Там же змальовано суть олігархату: «Ось паща змії рознімається широко–широко. Мов кровава пропасть,... під блискучою лускою корчаться залізні мускули гадюки, щоб здавити свою жертву, щоб подрухотати їй кості».
За зміїної влади збувається Боже прокляття. Бог передбачив, що змій їстиме землю, удав уже готовий заковтнути весь український агросектор, як тільки відмінять мораторій на продаж землі. Але Бог передбачив, що змій тією землею подавиться. Бог пообіцяв ворожнечу між змієм і жінкою — у результаті пенсійної реформи вік виходу жінок на пенсію підвищено, всім стало зрозуміло: змій — ворог. За потурання влади подорожчали ліки, придивімося: на символі фармації — змія. Люди у безвиході, й тут над ними бере владу «зелений змій», вони спиваються, навіть у самогонному апараті найважливіша деталь — змійовик.
Змії діють і на міжнародній арені. Ще О. Пушкін описав появу такого–собі неканонічного пророка, очевидно, російського, якому серафим замість язика вклав «жало мудрої змії». Така трансплантація можлива між спорідненими організмами; для істинного пророка Божий посланець не міг використати зміїне жало як донорський орган, бо Бог, згідно зi Священним писанням, прокляв змія і весь його рід. Роздвоєний язик — це і двомовність, і брехливість, і підступність («Гадина як не вкусить, то засичить» — українське прислів’я). І сьогодні подібні пророки у Москві та їхні адепти в Україні проповідують, що слов’янські ручаї зіллються в «русском мире», для початку — в Митному союзі.
Рік буде важким — кризовим, а весь тягар кризи боа констріктори (влада, олігархи) перекладають на рядових громадян — працюючих і пенсіонерів. На зміїний рік прийнято зміїний антисоціальний бюджет. Але перспектива не безнадійна: люди здатні примусити удавів зменшити апетит, хай ковтають жабок, а народне добро і бюджет держави — зась. Пророцтва пророків зi зміїними язиками не збудуться. І боятися гадів не треба. Л. Глібов закликає: «Тепер гадюкам час сказать: минулися вже тії роки, що розпирали боки, — дай Боже правді не вмирать». Дасть Бог — переживемо зміїний рік, тож тільки 365 днів, а там і до виборів недалеко. Українське прислів’я обнадіює: «На всяку гадину є своя рогатина».
Ігор ДЕМ’ЯНЧУК,
кандидат технiчних наук
Київ