Що рік прийдешній нам готує?

Минулого року Верховна Рада та інші державні органи покликали до життя чимало новацій, спрямованих — ви правильно здогадуєтеся — на збагачення держави, покращення життя народу та спрощення всіляких бюрократичних процедур. «УМ» вирішила нагадати, які ж «дрібниці життя» чекатимуть на українців у прийдешньому році.

Біометричні паспорти та Єдиний демографічний реєстр

29 листопада Президент підписав ухвалений парламентом Закон «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус». Відповідно до закону, з 1 січня в Україні вводять внутрішні та закордонні паспорти, які міститимуть відбитки пальців, відскановане зображення обличчя та сітківки ока їхніх власників. Паспорт старого зразка не перестає бути в обігу, він буде чинним, допоки громадянин не матиме потреби змінити його, наприклад, у зв’язку зі зміною прізвища чи досягненням певного віку, коли в документ треба вклеювати нове фото.

У недалекому майбутньому планують також видавати права водія, пенсійне, інвалідне та інші соціальні посвідчення з біометричними даними.

Біометричний паспорт вручатимуть строком на 10 років, потім його слід буде обміняти на новий, з оновленими даними. Паспорти видаватимуть дітям від народження. Згідно з законом, люди мають право відмовитися від біометричного паспорта за релігійними мотивами, проте є сумніви у тому, що права таких «безпаспортних» громадян будуть збережені у повному обсязі.

Паралельно у Державному демографічному реєстрі почнуть збирати всі дані про фізичних осіб: дата і місце наро­дження, родинні зв’язки, місце проживання та роботи, освіта, майно, медичні показники та «ініші відомості» (які саме — не уточнюється).

Автор закону — депутат від Партії регіонів Василь Грицак — обіцяв, що нові типи паспортів не вдарять по кишені українців, бо внутрішній буде коштувати 65 гривень, а закордонний — 350. Експерти ж попереджають, що собівартість таких паспортів у рази вища за паперові, тому названа Грицаком ціна є своєрідною «рекламною акцією», пізніше цей документ коштуватиме не менше тисячі–півтори гривень.

«Плюс» запровадження біометричних паспортів — їхня «європейськість», iз таким паспортом простіше бути в’їжджати в країни ЄС. «Мінус» — початок глобального контролю держави чи колом обраних осіб за всіма і кожним, а також небезпека у випадку, якщо детальна інформація про людину потрапить у руки кримінальних структур. Правозахисники Української Гельсінської спілки вручили автору цього законопроекту своєрідний антиприз року — Золотий будяк — за «грубе порушення права на особисте життя» та за «найбільш небезпечну законодавчу ініціативу в галузі прав людини».

Закон про зайнятість населення

Із 1 січня почне діяти Закон про зайнятість населення. Критики закону звертають увагу на положення, згідно з яким роботодавець півроку може не давати зарплатні студенту чи учню ПТУ, який проходить стажування. На думку правозахисників, цей пункт узаконить схему експлуатації молоді: студента беруть на випробувальний термін на півроку, а повідомляють, що він не підходить роботодавцю, і звільняють цю вакансію для іншого стажера, який теж працюватиме «за спасибі». Неоднозначним видається і положення, яке закріплює за членами особистих селянських господарств статус «зайнятого населення». Це теоретично може бути першим кроком до оподаткування таких осіб.

З іншого боку, в оголошеннях про вакансії відтепер заборонено вказувати вимоги щодо статі та віку спеціаліста (це вважається дискримінаційним), проте немає жодної гарантії, що таке «сортування» не буде проводитися під час співбесіди. Послуги посередника, який допомагає знайти роботу, має віднині оплачувати лише роботодавець.

Незаперечно позитивне в новому законі — те, що працівник має право перевчатися за рахунок держави, якщо його спеціальність більше не користується попитом на ринку праці і йому виповнилося 45 років. Такому громадянину мають вручити ваучер на 12 тисяч гривень для набуття нової спеціальності. На жаль, закон не уточнює, де буде проходити така перекваліфікація та звідки держбюджет візьме кошти на це.

Податок на великі квартири та будинки

Із 1 січня запрацював так званий «податок на багатство». Власники розкішних квартир, житлова площа, яких перевищує 240 кв. метрів, та будинків площею понад 500 «квадратів» платитимуть за кожен «зайвий» квадратний метр 2,7 % від мінімальної заробітної плати. Це складає 30 гривень за метр квадратний. Власники квартир, житлова площа яких у межах від 120 до 240 м. кв., та будинків, житлова площа яких не перевищує 250 «квадратів», сплачуватимуть 1% від мінімальної заробітної плати за квадратний метр (тобто близько 10 грн. за «квадрат»).

Податок сплачують раз на рік. Його нараховуватимуть органи державної податкової служби, які до 1 липня поштою надсилатимуть «платіжки» власникам житла. Сплатити податок треба буде протягом 60 днів.

Водночас не оподатковується нерухомість, яка: перебуває у власності держави або територіальних громад; розташована в зонах відчуження; садовий або дачний будинок (але не більше одного такого об’єкта на одного платника податку); належить дитячим будинкам сімейного типу, багатодітним та прийомним сім’ям, у яких виховується троє та більше дітей.

Апологети закону вважають, що він має принести близько 500 мільйонів гривень у держ­бюджет.

БТІ зникне

1 січня 2013 року припинилося функціонування Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек. Усі ці бюрократичні інституції замінить відтепер одна нова — Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (він же поглине той реєстр, який веде Бюро технічної інвентаризації (БТІ).

Реєстраційна служба буде фіксувати право власності на нове майно, а нотаріуси реєструватимуть його на вторинному ринку. Громадяни, які матимуть бажання здійснити якусь оборудку з нерухомістю, повинні будуть прийти до нотаріуса, який перевірить інформацію в існуючих реєстрах, перенесе її до нового та зареєструє за громадянином право власності.

Усiм приватизованим ділянкам держава має надати кадастровий номер. Закон «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визнає всі права на земельні ділянки, які були зареєстровані до 1 січня 2013. У власників можуть виникнути проблеми у разі, якщо така ділянка не має кадастрового номера. Відсутність номера може призвести до серйозних ускладнень під час продажу чи передачі нерухомості в спадщину — адже її, згідно з документами, «не існуватиме».

За словами голови секції Асоціації адвокатів України Зої Ярош, «наявність в особи права на земельну ділянку підтвер­джуватиметься з 1 січня 2013 року фактом проведення державної реєстрації такого права у Державному реєстрі прав на нерухоме майно».

Алкоголь, цигарки, імпортні товари — подорожчають

Держава підвищує мито на 100 видів товарів. Відтак подорожчають передусім імпортні будівельні матеріали, сантехніка, електротовари, стоматологічні матеріали, зрізані квіти та матеріал для посадки, свіжа риба, шампіньйони.

Подорожчають також алкоголь та цигарки — завдяки збільшенню акцизного збору. Як повідомив під час голосування у Верховній Раді тодішній голова парламентського комітету з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики Віталій Хомутинник, загальний збір від підвищення акцизів має становити близько 2 мільярдів гривень. У середньому вартість цигарок та алкогольних виробів зросте на 10 відсотків.

Зросте мінімальна зарплатня і пенсія

Рідний уряд потурбувався про найменш забезпечених. Говорили про це багато, а підвищення буде мізерним: мінімальна пенсія зросте на 10 гривень і становитиме 894 грн., а мінімальна зарплатня збільшиться на 13 грн. І досягне 1147 грн. На тлі подорожчання багатьох товарів та послуг й інфляції соціальне підвищення насправді є пониженням рівня життя незаможних верств українців.

Зросте допомога при народженні дитини

Народжені 1 січня потрапляють у більш привілейовану категорію, ніж їхні «колеги»–немовлята, які прийшли у світ на кілька годин раніше, ще 31 грудня. Адже з першого дня року збільшиться розмір допомоги при народженні дитини. За першу дитину держава виплачуватиме 29 160 грн. (це на 330 грн. більше, ніж дотепер). За другу дитину мама отримає вже 58 тис. 320 грн. (збільшення на 660 гривень); за третю (четверту і так далі…) дитину — 116 640 гривень (збільшення на 1 тис. 320 грн.)

Зниження податку на прибуток

З 1 січня на два відсотки знизилася ставка податку на прибуток — з 21 до 19 відсотків. Така норма передбачена Податковим Кодексом України, який набув чинності два роки тому. Згідно з ПКУ, податок на прибуток зменшуватиметься й надалі. Так, з 1 січня наступного, 2014–го, року ставка такого податку знизиться до 16 відсотків.