Друге життя Білої фортеці

      Для того, щоб побувати в середньовічній фортеці на справжньому лицарському турнірі, не обов'язково винаходити машину часу й вирушати в подорож до XIII століття. Цілком достатньо завітати на Міжнародний лицарський турнір з історичного фехтування до Білгород-Дністровської фортеці, де днями розгорталися запеклі бої за звання найкращого. У поєдинках брали участь бійці, одяг і зброя яких були максимально наближені до лицарської екіпіровки XII—XIII століть. Упродовж двох днів на широкому подвір'ї фортеці встигли помірятися силами близько півсотні «лицарів» із Молдови, Росії та України. Як зазначив голова Одеської обласної федерації бойових мистецтв та оздоровчих систем Борис Ємець, перед турніром кожен із них пройшов дві комісії. Історична слідкує, щоб костюм та зброя бійця не мали яскраво виражених сучасних елементів — їхній вигляд має відповідати певній історичній епосі. Технічна ж комісія опікується здоров'ям учасників, тому слідкує, щоб їхні костюми не набули відверто бутафорського характеру. Фольга, як би вірогідно вона не виглядала, не захистить від удару меча, і замість диплома переможця боєць отримає лікарняний листок.

      На жаль, заплановані змагання зі стрільби з лука та арбалета не відбулися: на перешкоді стала погода. Злива, яка зненацька впала на містечко, розігнала всіх учасників по більш-менш сухих закутках і підтопила наметове містечко, в якому розмістилися учасники турніру.

      Наступного дня учасникам довелося змагатися в ускладнених умовах — і без того нелегенькі костюми, увібравши в себе воду, стали чи не вдвічі важчими. Тому дехто вирішив не продовжувати бої, побоюючись за власне здоров'я. Пощастило хіба що відвідувачам фортеці, які ще до зливи встигли постріляти з лука та арбалета, виготовлених за історичними кресленнями. Задоволення коштувало всього 1 гривню, тож відбою від бажаючих відчути себе влучним стрільцем не було.

      Нагадаю, що відкритий чемпіонат Одеської області з історичного фехтування проводиться у фортеці вже втретє. Як розповів Борис Ємець, ініціатива проведення першого такого турніру належить очолюваній ним Одеській обласній федерації бойових мистецтв та оздоровчих систем. Місце вибрано невипадково — єдина фортеця, яка збереглася сьогодні в області, розміщується в Білгороді-Дністровському. Місцева влада, даючи добро на проведення турніру саме у фортеці, прагнула, насамперед, привернути увагу до цього історичного об'єкта. Нагадаю, що місто Білгород-Дністровський, розташоване неподалік від Одеси, входить до десятки найдавніших міст світу. Нещодавно йому виповнилося 2500 тисячі років. Протягом свого існування місто не раз перетворювалося на руїни та змінювало своє ім'я, але щоразу в назві фігурувало означення «білий»: зокрема, як молдавське «Четатя Албе», так і турецьке «Аккерман» перекладається як «біла фортеця».

      Не одну сотню років на скелястому березі стоїть старовинна Білгород-Дністровська фортеця — унікальна пам'ятка архітектури XIV століття. Не один раз її стіни рятували від загибелі людей, та на початку XIX століття споруда втратила своє оборонне значення, і 1859 року була передана в розпорядження міської влади Аккермана. Остання, м'яко кажучи, не надто переймалася збереженням пам'ятки. Каміння виймали зі стін фортеці та продавали для місцевого будівництва. Від цілковитого знищення фортецю врятувало те, що видобувати каміння з кар'єру виявилося все ж легше, аніж із середньовічного муру. Під кінець XIX століття колись грізна і велична фортеця, втративши частину стін та веж, перетворилась на величезне сміттєзвалище. І невідомо, як би закінчилась ця історія, коли б 1896 року Аккерманська фортеця не перейшла до Одеського товариства історії та старожитностей. Відтоді пам'ятку вивчають і намагаються зберегти для прийдешніх поколінь. Сьогодні небезпеку ситуації добре розуміють не лише в нас, але й за кордоном. У 2003 році фортеця була включена до сотні світових пам'яток, що перебувають під загрозою знищення. Річ у тім, що одного «чудового» дня кам'яні вежі можуть сповзти в лиманські води. Щоб цього не сталося, фортецю слід грунтовно укріплювати. Місцева влада сподівається, що проведення масштабних заходів приведе до фортеці інвесторів, які допоможуть їй вижити.