Незаперечним здобутком цілком заслужено пишаються подільські археологи та історики: на території Хмельницької області знайдено найбільше в Україні язичницьких пам'яток — чотирнадцять. Язичництво, як відомо, передувало християнству, і наші далекі пращури головним чином поклонялися ідолам, витесуючи їх із дерева. Однак матеріал цей порівняно недовговічний і сподіватися, що оригінальні витвори більш ніж тисячолітньої давнини збереглися б до сьогодні, не доводиться.
На щастя, метикуваті подоляни свого часу почали виготовляти ідолів з вапняку, якого в цій місцині вдосталь. Отож не дивно, що скульптурні шедеври тодішніх майстрів майже цілісінькими дійшли до наших днів. Стародавні пам'ятки виявлено здебільшого в південних районах Хмельниччини. Частина з них поповнила музейні фонди у Кам'янці-Подільському, а деякі, як, наприклад, у Суржинцях чи неподалік Березівки, ось уже півтори тисячі років стоять на своєму звичному місці.
Утім крапку в «ідольських» знахідках ставити зарано, бо українська земля приховує ще чимало загадок. Дослідників, зокрема, зацікавило нещодавнє повідомлення з Новоушицького району. Там, у лісовій гущавині, заховався похилений кам'яний стовп. Як стверджують старожили, стоїть він там із давніх-давен. Тож за прискіпливого обстеження і вивчення, можливо, і цей об'єкт розкриє чергову сторінку нашої багатої історії.