«Афганців» хочуть роз’єднати, бо ми — сила»

Голову правління обласної організації ветеранів Афганістану Сергія Пилипенка наказом голови Української спілки ветеранів Афганістану Сергія Червонописького від 26 листопада усунули з посади. Частина активістів сумської організації пояснила це зміщення підкилимовими політичними іграми.

Внутрішній конфлікт?

На листопадовому засіданні правління побажав бути присутнім Володимир Покутний — заступник Сергія Червонописького. Ця людина, кажуть «афганці», активізувалася у спілці лише кілька тижнів тому. Та саме від нього пролунала пропозиція визнати роботу голови незадовільною. «Це було дивним і несподіваним, — каже член правління, представник Роменської міськрайонної організації Віталій Коломієць. — Адже порядок денний узагалі не передбачав оцінювання роботи голови». Та й підґрунтя ініціативи було сумнівним: Пилипенку мали висловити недовіру, бо його політичні погляди відрізняються від поглядів пана Червонописького. «Я відразу сказав: наша організація не партійна — громадська, — говорить соціаліст Віталій Коломієць. — Хочете в політику — залишайте спілку! Та й невідповідність виникла відразу: визнати роботу Сергія Пилипенка незадовільною чи таки висловити йому недовіру? Речі різні!..»

Засідання закінчили без рішення, пропонованого Києвом. Але згодом ініціативна група почала їздити до учасників організації, пропонувати їм підписатися під листом проти Пилипенка. Хтось підписався; хтось із тих, які поставили підписи, каже, вважав, що підписує зовсім інший документ... Так чи інакше, з’явилося звернення до Червонописького, і той, наголошують «афганці», без жодного з’ясування на місці, без розмови з Пилипенком, роботі якого раніше давав непогану оцінку, усунув його від обов’язків.

Активісти організації побачили в цьому порушення статутних засад і втручання в діяльність громадського осередку. Основа ж конфлікту лежить у тім, стверджують ветерани, що Сергій Пилипенко підтримував на останніх виборах УДАР, а пан Червонописький буцімто вважає, що слід підтримувати лише партію влади. Хоча, зауважують спілчани, підтримка УДАРу була не власною ініціативою Пилипенка, а рішенням політради партії ветеранів Афганістану. Врешті, такою чи ні була причина негараздів, але згаданий наказ Червонописького виконуючим обов’язки голови призначає (певно ж, цілком випадково!) саме «регіонала» — Анатолія Линника.

Обласний актив «афганців» зібрався знову, прийняв низку звернень і вирішив намір захищати свого голову. Але мешканцiв Сум випередили: відбулося засідання правління всеукраїнської організації й усі його члени одноголосно не згодилися з паном Червонопиським. Отож Сергій Пилипенко залишається головою обласної організації. Оцінку ж його роботи, як належить, дасть наступного року конференція, а не хтось зокрема. Здавалося б, цілком внутрішній конфлікт стабілізовано. Але...

Двоголової організації бути не може

Через тиждень після згаданого київського засідання правління нібито виконуючий обов’язки голови Анатолій Линник та його прибічники скликають у Сумах прес–конференцію на тему зміни керівництва. На зібранні йшлося про те, що Сергій Пилипенко не віддає новопризначеному в.о. папери та печатку й цим шкодить подальшому руху організації, у якої такі великі перспективи за нового керівництва. Пряме включення з Києва відеозв’язку з головою УСВА, Героєм України Сергієм Червонопиським теж ситуації остаточно не прояснило: нечіткі формулювання та здебільшого загальні фрази, скаржилися журналісти, не дали ясної картини того, що відбувається.

Щоб усе ж з’ясувати, яким є реальний стан речей, «УМ» звернулася до новообраного народного депутата від ветеранів Афганістану, голови Кримської спілки ветеранів, члена всеукраїнського правління Сергія Куніцина. Він вважає ситуацію ніяк не розмитою, а цілком визначеною. Засідання всеукраїнського правління, — а до нього входять голови всіх обласних організацій, відбулося. На ньому розглядали два суперечливі питання: по Чернівецькій та Сумській областях. Щодо Сум, де «хтось щось написав» і це жодним чином не з’ясовано, розмова, каже пан Куніцин, була досить жорсткою. І всі члени правління висловилися за те, аби Сергія Пилипенка залишити на посаді. Проте створено дві комісії, що делегуються до Чернівців та до Сум, аби розібратися в обставинах конфліктів. До Сум приїдуть дуже авторитетні представники спілки з Полтави, Донецька та Запоріжжя. Доповіді комісій буде заслухано на березневому засіданні правління. Й принаймні до того часу Пилипенко є чинним керівником обласної організації.

«Я заходив уже після засідання до Сергія Червонописького і він підтвердив мені, що свій наказ призупинив до кінця роботи комісії». До речі, зауважує Сергій Куніцин, правління вирішило, що, попри повноваження голови, подібні кадрові питання не можуть вирішуватися одноосібно, — надалі їх мають погоджувати з правлінням. Адже голови організацій не призначені — обрані широким загалом, думкою якого не слід нехтувати. «Що ж нині робить Линник?» — запитали ми. «Займається самодіяльністю», — почули відповідь. «І взагалі всім варто зрозуміти, — наголосив Сергій Куніцин, — політика закінчилася, почалася щоденна праця».

Тексти і підтексти

Утім, судячи з прес–конференції пана Линника, політика таки є головною на порядку денному. Не міг же він не знати про рішення загальноукраїнського правління. Та й пан Червонописький мав би більш чітко формулювати свої думки, аби не вносити сум’яття в і без того каламутну ситуацію. Тож на сьогодні спільно проголошувані гасла щодо того, аби не допустити розколу в спілці, принаймні з чиїхось вуст линуть облудно.

Отже, чи справді локальними були сумські події? Від одного з активістів Спілки ветеранів довелося почути таке: у Сумах намагаються відпрацювати пілотний проект демонтажу організації ветеранів Афганістану. Адже після того, як вони пікетували Верховну Раду, не всіх втішає думка про єдність «афганців». Особливо — у світлі бюджету наступного року, який не дає соціальних гарантій пільговим категоріям. Та й підписані після згаданих подій меморандуми про співпрацю з владою переважно не діють. Із цього, вважають, і виникла політична ідея зруйнувати організацію, здатну відстоювати спільні права. Кому, запитайте, це вигідно сьогодні?

Чи зможе загальноукраїнське керівництво організації насправді вплинути на соціальну активність її членів? Ветерани кажуть: ініціатива пікетування Ради йшла не згори — з регіонів. «Ми стояли не за себе, а за всі категорії пільговиків, — підкреслює Сергій Пилипенко. — Тому нас і хочуть роз’єднати, бо бачать, що ми — сила, здатна діяти послідовно й дисципліновано. А пільговики сьогодні — тягар для бюджету, ми є постійно заручниками такої ситуації. Та наша громадська організація не потребує політичного втручання. Вона й далі захищатиме інтереси наших ветеранів».