На Захід у «Східному експресі»?

25.12.2012

Впродовж останніх днів у зв’язку з «недольотом» Президента України до Москви, чимало ЗМІ обговорюють одну тему: чи зміниться пріоритетний вектор української зовнішньої політики з євроатлантичного, західного напрямку на східний, в бік Митного союзу. Адже рухатися одночасно у двох напрямках неможливо. Про це, до речі, відверто пишуть і самі російські аналітики. Пошлюся хоча б на одного з них, Сергія Фоміна. Ще 2005 року, у зв’язку з вигаданим спеціально для України проектом ЄЕП (адже Білорусь, Казахстан та Росія вже співпрацювали на той час у рамках Митного союзу), у статті «Росія, Україна, СНД: співіснування чи інтеграція?» Сергій Фомін відверто зазначив: «Повноцінне, без товарних вилучень і обмежень, одночасне перебування України у двох зонах вільної торгівлі – у рамках ЄЕП і з Євросоюзом – просто неможливе. Неможливо одночасно їхати у двох різних поїздах».

Варто нагадати, що на сьогодні й Україна, і Росія є членами СОТ, а у форматі СНД нарешті підписано багатосторонню угоду про зону вільної торгівлі. І що, локальних торговельних воєн із Росією від того поменшало?

Тож не про вступ до Митного союзу мало б ітися, а про денонсацію харківських угод щодо пролонгації перебування Чорноморського флоту РФ на території нашої держави. Либонь, під ті угоди теж сподівалися на якісь преференції з боку Росії та впіймали облизня. А питання денонсації (хоча б під тим приводом, що Росія не сплачує належну оренду) могло б стати сильним козирем у руках вітчизняної дипломатії.

Втім тут є ще один момент, можливо, найголовніший, про який сьогодні чомусь ніхто не згадує. 5 грудня 1994 року на Будапештському саміті ОБСЄ президенти Росії та США і прем’єр–міністр Великої Британії підписали Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсю­дження ядерної зброї. І є в цьому документі, зокрема, такий пункт: «Російська Федерація, Об’єднане Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтверджують перед Україною свої зобов’язання згідно з принципами Заключного Акта ОБСЄ утримуватися від економічного тиску, спрямованого на підпорядкування своїм інтересам здійснення Україною прав, притаманних її суверенітету, і таким чином одержати якісь переваги».

Той факт, що сьогодні Кремль обіцяє Україні знизити ціни на енергоносії в обмін на вступ до Митного союзу, свідчить про дві речі. По–перше, нинішні ціни є свідомо завищеними, оскільки їх можна знизити без збитків для російської економіки. По–друге, така обіцянка і є економічним шантажем і тиском, а отже, Росія порушує взяті на себе міжнародні зобов’язання перед Україною. Тож наша держава має повне право і повинна винести це питання на розгляд ОБСЄ. Не сумніваюся, що в ті часи, коли Президентом був Віктор Ющенко, міністром закордонних справ – Борис Тарасюк, його першим заступником Володимир Огризко, а я працював заступником директора Першого територіального департаменту МЗС України, це було б зроблено. А от як вчинить влада нинішня?

Сергій БОРЩЕВСЬКИЙ
  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>